Майбутній пленарний тиждень Верховної Ради (14-17 грудня) останній у 2021 році. Але йдучи на канікули, депутати залишають незрозумілий політичний післясмак – чи побачимо ми після Нового року монобільшість у парламенті ? Адже за останній місяць «слуги» самостійно не змогли ухвалити практично жодного рішення.
Дякуємо дорогим колегам
Як проаналізувала «КП в Україні», за наявності 242 «штиків» у монобільшості все одно виникають труднощі із самостійним прийняттям законів – потрібна «допомога залу» у вигляді депутатських груп «Довіра» та «За майбутнє». Щоб не бути голослівними, пройдемося за останніми важливими голосуваннями:
+ за держбюджет-2022 «слуги» змогли наскрести у своїй фракції лише 213 голосів за необхідного мінімуму 226;
+ лише 221 голос знайшовся у «слуг» за кошторис Верховної Ради-2022;
+ за «ресурсний» законопроект проголосували 210 «слуг», решту голосів додали колеги з двох депутатських груп;
+ з прийняттям законопроекту про «президентську тисячу» та виділення допкоштів на «Велике будівництво» та сама історія – 209 та 203 голоси «за» відповідно;
+ за закон про продовження особливого статусу Донбасу «слуги» дали лише 225 голосів.
Перелік таких голосувань можна продовжувати ще довго. У листопаді-грудні депутати із пропрезидентської фракції лише двічі змогли впоратися власними силами під час розгляду законів. 226 голосів «слуг» отримав законопроект про спрощену процедуру закупівлі послуг із встановлення кисневих станцій та 230 голосів звернення до уряду щодо створення Держслужби у справах дітей.
Що це означає?
Нестача голосів у «слуг» для самостійного ухвалення законів – ризик парламентської кризи, але не привід для перезавантаження коаліції. У Конституції сказано, що до коаліції має входити більшість конституційного складу Верховної Ради. За паперами у «слуг» така більшість є, навіть із запасом. А якщо не змогли зібрати серед своїх необхідні 226 голосів – випадкова річ: хтось у відповідальний момент вийшов у кулуари, хтось захворів, хтось поїхав у відрядження тощо. Факт залишається фактом - станом на 10 грудня офіційно до фракції монобільшості входять 242 депутати.
Але якщо з пропрезидентської фракції почнуть виходити люди, тоді виникнуть реальні передумови до переформатування коаліції. І перспективи такого розвитку подій є цілком реальними.
Результат мажоритарників
Перший реальний тривожний дзвінок для монобільшості пролунав на початку листопада, коли ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков заявив про створення міжфракційного депутатського об'єднання «Розумна політика». До нього увійшли 25 депутатів, переважно всі «слуги».
Другий дзвіночок був 30 листопада, коли член « Розумної політики », народний депутат-мажоритарник Роман Соха вийшов із фракції «Слуга народу».
У день свого виходу він заявляв журналістам, що його шляхом з фракції «Слуга народу» найближчим часом вийдуть ще не менше 10 депутатів. Більше того, обговорювалося, що ім'я чергового «біженця» країна дізнається 1 грудня, якраз після звернення президента Володимира Зеленського до Верховної Ради. Але ні першого, ні другого грудня ніхто зі «слуг» не заявив про вихід із фракції.
- До кінця року фракцію точно покинуть ще двоє депутатів. А до березня спостерігатимете ефект доміно, - запевняв один із депутатів-«слуг», чиє прізвище називалося серед потенційних перебіжчиків.
Але на низькому старті можуть бути лише мажоритарники. Для «списочників» стримуючий фактор – імперативний мандат. Щойно вони вийдуть із фракції політичної партії, за списками якої потрапили до парламенту, ризикують втратити депутатський мандат. Мажоритарники ж поки що вільні у своїх фракційних міграціях. І ключове слово тут «поки що». Їм уже дали зрозуміти, що як тільки ви наважитеся відколотися від фракції «Слуга народу», то чекаєте на цікаві рішення на найближчому з'їзді партії або звістки з Конституційного суду.
Всемогутній з'їзд та КСУ
30 листопада на своїй сторінці у фейсбуці член регламентного комітету, член фракції «Слуга народу» Павло Фролов опублікував пост-роздуми на тему, чи можна депутата-мажоритарника, який вийшов із фракції, позбавити мандата. Його суть зводиться до того, що не все так однозначно, як здається на перший погляд (кулуарно обговорюється, що після цього поста ті, хто хотів 1-2 грудня зробити заяву про вихід із фракції «Слуга народу», трохи охолонули).
«Багато хто у фракції СН упевнений, що вихід мажоритарника із фракції нічим йому не загрожує. При цьому посилаються на рішення Конституційного суду № 12-рп/2008, яким визначено "вихід" депутата з фракції як "припинення депутатом свого перебування у фракції політичної партії, за списками якої його обрали народним депутатом". Але це рішення було затверджено під час дії пропорційної виборчої системи та за умов відсутності у Верховній Раді депутатів, обраних в одномандатних округах», - написав Павло Фролов і зазначив, що це рішення КСУ неможливо застосувати до народних депутатів чинного скликання Верховної Ради, потрібно досліджувати це питання далі.
За його словами, потрібно докопатися до істини, а що означає словосполучення «депутат, обраний від політичної партії»?
«У фракції «Слуга народу», нагадаю, немає мажоритарників, які перемогли на виборах як самовисуванці. Усі йшли під брендом партії Володимира Зеленського. Тому питання про долю депутатського мандату першого «виходця» (Романа Сохи. – Авт.) із президентської фракції залишається відкритим, – зазначає Павло Фролов. - У результаті з'їзду партії «Слуга народу», а потім, можливо, і Центральній виборчій комісії незабаром доведеться вирішувати цей правовий ребус. Крім того, є шанс спробувати захиститись в адміністративному суді або написати ще одне подання до Конституційного суду».
Також «слуги» застосовують і напівзаходи у стримуванні потенційних «перебіжчиків». На прикладі Романа Сохи показують – тільки вийдете з фракції, втратите членство у комітеті Верховної Ради. Зазначимо, що членство в комітеті - це не лише збільшення зарплати, а й солідні важелі впливу при прийнятті профільних рішень. 6 грудня перший заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець зареєстрував проект ухвали про відкликання депутата Романа Сохи з посади члена комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації. Пояснення просте - депутат потрапив до комітету за квотою фракції, а коли він вийшов із фракції, то ця квота згоріла (перейшла до іншого парламентаря). І «слуги» готові відкликати із комітетів усіх, кому стало тісно у президентській фракції.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ
Якщо зберегти монобільшість не вийде, то що тоді? У Конституції йдеться, що тоді включається місячний таймер для створення нової коаліції. І якщо за 30 днів не вдасться сколотити нову парламентську більшість, тоді у президента з'явиться право розпустити Верховну Раду.
Важливо! Володимир Зеленський отримає право, а не зобов’язання розпустити парламент. Вигідно це чи ні – вирішувати президенту.