Розмова Байдена та Путіна: 4:0 на користь президента США

Джо Байден та Володимир Путін провели зустріч у форматі відеоконференції, яка тривала дві години та п'ять хвилин. Як очікувалося, однією із ключових тем розмови була Україна. «КП" в Україні» разом із політологами проаналізувала, що дають нашій країні ці переговори та які висновки можна зробити.

Байден відмовився здавати Україну

1. Володимир Путін не досяг жодної з поставлених цілей. Головний позитивний результат для Києва полягає у тому, що Вашингтон відмовився вирішувати долю України за її спиною. Насамперед це стосується перспектив вступу до НАТО.

Президент Росії йшов на цю розмову з конкретною метою - домогтися від США юридичних гарантій непоширення Альянсу на схід. Насамперед це стосувалося України. І в цьому йому було жорстко відмовлено. Володимир Путін зазначив під час розмови, що «НАТО робить небезпечні спроби освоєння української території». У відповідь отримав від Джо Байдена відмову у наданні гарантій щодо невступу України до Альянсу.

"Але я можу сказати чітко і прямо, що президент Байден не зробив у цьому питанні жодних поступок і не взяв зобов'язань. Він наполягав на тому, що інші держави мають право вільно обирати, з ким їм об'єднуватися", - наголосив радник з питань безпеки Байдена Джейк Салліван після розмови двох президентів.

2. Володимир Путін, на думку багатьох експертів, йшов на цю зустріч з метою домогтися розподілу сфер впливу між США та Росією. Україна, за його планами, мала залишатися у «власності» Москви. Судячи з того, що Джо Байден відмовив йому в гарантіях непоширення НАТО на схід, він також відмовив йому і в тому, щоб «віддати» Україну. І тут навіть справа не в його любові до Києва, а в геополітичних інтересах США. Україна потрібна Америці як буфер проти експансіоністських дій Росії.

Росія зіткнеться з небаченими досі санкціями

3. Путін також намагався переконати президента США натиснути на Київ, щоб той виконав Мінські угоди за російським сценарієм. А саме: посадити Київ за стіл переговорів із ОРДЛО та спочатку виконати політичну частину угод – провести вибори та надати особливий статус Донбасу.

Але, судячи з того, що Байден у відповідь акцентував «погрозливий» характер пересування російських військ поблизу українських кордонів і озвучив санкційні заходи, які США та їхні союзники були б готові застосувати у разі подальшої ескалації, він не пішов і на цю вимогу Кремля.

4. Оскільки президент Росії не досяг жодної з поставлених щодо Українці цілей, він може продовжувати зберігати напругу на кордоні концентрацією військ. Але Джо Байден у разі нападу на Україну погрожував йому такими жорсткими заходами, яких Росія ще не знала.

«Президент Байден глянув президентові Путіну в очі і сказав йому сьогодні, що те, чого ми не робили у 2014 році, ми готові зробити нині», - сказав радник американського президента Джейк Салліван. Він розповів, що адміністрація Байдена дуже тісно координує це питання із європейськими союзниками.

«У нас є експерти з Міністерства фінансів, Державного департаменту та Ради національної безпеки, які щодня контактують із ключовими столицями та Брюсселем, щоб опрацювати цей пакет заходів», - додав Салліван.

Він також заявив, що США має угоду з Німеччиною про закриття проекту «Північний потік-2» у разі вторгнення Росії в Україну. І додав, що «коли Володимир Путін хоче бачити потік газу цим трубопроводом, він, можливо, не захоче ризикнути вторгнутися в Україну».

ДУМКА ЕКСПЕРТІВ

Антон Кучухідзе, експерт-міжнародник :

- Головний висновок розмови Байдена та Путіна полягає у релізі Білого дому після їхнього спілкування. Там говорилося, що коли Росія нападе, то будуть запроваджені потужні економічні санкції й інші механізми впливу. Це дипломатичний сигнал, що США збільшать військову підтримку Україні. І Байден рішуче налаштований допомагати Києву. А це означає, що військові провокації з боку Росії ні до чого доброго для неї не призведуть.

Другий висновок – Байден налагоджує зв'язки з європейцями щодо санкцій проти Росії. Далі президент ще раз підтвердив, що США не піддаватимуться загрозам Росії з приводу вступу України до НАТО. І дав чітко зрозуміти Путіну, що ані про який розподіл сфер впливу не може йтися. І що ніхто не має наміру віддавати Україну, Грузію Росії. Вони мають свій інтерес на цей регіон.

Олег Саакян, політолог :

– Страхи про здачу інтересів України не підтвердилися. Президент США заявив про безпрецедентний рівень реакції на російську агресію. Але РФ все одно не відведе в повному обсязі війська від кордону, вона зберігатиме там напругу..

А сама розмова Байдена та Путіна фактично стала рімейком дипломатії часів холодної війни. Росія отримала тактичні пряники як сам факт розмови. Вона переламала тренд із посилення санкцій на збереження чинних, якщо вона не нападе на Україну. Байден своєю жорсткою позицією використав цю розмову для посилення антикитайської та антиросійської коаліцій.

Олег Жданов, військовий експерт:

- Головний висновок – існуюче становище зберігається. Для України позитив у тому, що Байден не збирається вирішувати нашу долю за нас і здавати на користь якимось своїм інтересам. Тобто у нашої валізи з'явилася ручка. Тепер його зручніше нести Америці, ніж залишити.

І США підняли для Росії градус відповідальності за напад на Україну. Вони готові застосувати набагато жорсткіші санкції проти Москви. А це закриття банківської системи SWIFT, арешт «російського трильйону» (російські гроші на рахунках західних банків. – Прим. авт.). І Україна отримала тимчасову фору, щоб зайнятися своїми збройними силами.

ЩО ПИШЕ ЗАХІДНА ПРЕСА

BBC:

«Однією розмовою ця криза не закінчиться. Тепер все залежить від того, що Путін витягне з цієї дискусії і які сигнали він отримає і відправить найближчими днями, а можливо, й у короткі тижні. Отже, якими будуть наслідки цього поспіхом організованого саміту США та Росії?

1. Путін відступає. Це, мабуть, найменш можливий результат. Путін вивів свої війська вгору, і вони не повернуться до своїх казарм, доки він не здобуде хоч якоїсь перемоги.
2. Дипломатичне рішення. Лідери двох країн відновили діалог на саміті у Женеві у червні минулого року. Потім обидві сторони висловили задоволення результатом.
3. Військові дії. Вторгнення на територію серед ворожого населення пов'язане із значними ризиками. Збройні сили України мають деяке західне озброєння та підготовку й значно покращилися з 2015 року».

The New York Times:

«Доля України все ще висить на волосині. Відеоконференція лідерів не вирішила кризи на кордонах України, і ані Кремль, ані Білий дім не повідомили про суттєвий прогрес.

Байден запропонував Путіну вибір між дипломатичним рішенням та серйозними економічними та політичними наслідками, які можуть бути за вторгнення Росії в Україну, але він не сказав, чи взяв пан Путін на себе якісь зобов'язання. Неясно, чи утримають погрози Байдена від вторгнення до України російського лідера. Путін не пішов на примирення».

CNN:

«Білий дім заявляє, що президент Джо Байден сказав президентові Росії Володимиру Путіну у вівторок, що Сполучені Штати готові вжити рішучих економічних заходів у разі вторгнення Росії в Україну, що свідчить про те, що ці нові заходи завдадуть більшого удару, аніж санкції, введені у 2014 році, які не змогли зупинити Росію від окупації Криму.

Після зустрічі Байдена та Путіна росіяни заявили, що Україна була «переважаючою» темою розмови, а Байден «підкреслив нібито «загрозливий» характер пересування російських військ поблизу українських кордонів і озвучив санкційні заходи, на які США та їхні союзники будуть готові подати заявку у разі подальшого загострення ситуації».