Франція: змова антивакцинаторів
Головне управління внутрішньої безпеки Франції (контррозвідка) запобігло спробі держперевороту, який планував колишній депутат партії «Демократичний рух» Ремі Дайє. Він був взятий під варту наприкінці жовтня за підозрою в організації нападів на центри вакцинації.
Розслідуючи зв'язки Дайє, слідчі управління виявили, що він створив терористичну спільноту із розгалуженою мережею філій у всій країні.
У ній було багато діючих і відставних співробітників поліції, жандармерії та військових, деякі перебувають за кордоном. Газета Le Parisien називає серед них 63-річного підполковника у відставці Крістофа М., володаря ордену «За заслуги» перед Францією, засновника та куратора «військового» крила руху, який мав сувору ієрархію. За підсумками аналізу листування між учасниками змови, слідчі виявили щонайменше 36 «капітанів», кожен із яких відповідав за свій регіон.
Наразі в рамках цієї справи звинувачення висунули 12 змовникам, і низка розслідувань також вказує на зв'язок Дайє з іншими рухами, у тому числі неонацистами, які планували напад на масонську ложу в Ельзасі.
Особливо активну пропаганду своїх поглядів та закликів до повстання у Франції Ремі Дайє розгорнув наприкінці 2020 року, коли переховувався від французьких слідчих у Малайзії. Набравши прихильників, він почав координувати диверсії, зокрема проти вишок зв'язку нового стандарту 5G, а також операції з залякування журналістів.
У квітні 2021 року Дайє розіслав ряду французьких парламентарів електронне повідомлення з гаслами - «республіка більше не є домінуючою ідеєю», «прийшов час розплати» та «повалення влади народом неминуче». Він також вказував у листі, що все це «питання кількох тижнів» і у разі відсутності реакції з боку одержувача його вважатимуть «співучасником злочинів».
Дайє також набрав кілька сотень прихильників, які займалися поширенням теорій змови та брали участь у насильницьких акціях під час масових протестів у Франції.
У вирішальний день Дайє та його прихильники планували зібрати загони однодумців з усієї країни в Парижі, оснастивши їх поліцейськими щитами та саморобною вибухівкою. Передбачалося, що після серії провокацій справа дійде до застосування зброї з боку правоохоронців. Це мало стати приводом для змовників перейти до кровопролиття.
Другий етап «операції Лазур», як її називали в організації, припускав захоплення Єлисейського палацу, будівель парламенту, МВС та міністерства збройних сил.
М'янма: військові незадоволені виборами
У лютому 2021 року військові під командуванням головнокомандувача збройних сил М'янми старшого генерала Мін Аун Хлайна захопили владу в країні.
Було затримано президента Віна М'їна та лідера правлячої партії «Національна ліга за демократію», держрадника і главу МЗС Аун Сан Су Чжі. Військові, які здійснили переворот, призначили виконувачем обов'язків президента віцепрезидента М'їна Шве, а всю повноту державної влади передали головнокомандувачу збройних сил М'янми генералу Мін Аун Хлайну. Було оголошено надзвичайний стан на рік.
Переворот був викликаний незгодою військових з парламентськими виборами, які відбулися в листопаді 2020 року, на яких партія, підтримана ними, зайняла 26 і 7 місць у нижній та верхній палаті парламенту відповідно. Тоді військові пообіцяли вжити заходів та заявили про фальсифікації на виборах.
Генерал Мін Аун Хлайн заснував Державну адміністративну раду, що складається з 11 членів, як виконавчий керівний орган. Військові заявили про свою відданість багатопартійній демократичній системі та пообіцяли провести нові чесні та демократичні вибори «після закінчення виконання завдань періоду дії режиму надзвичайного стану».
Гвінея: опозиціонер став диктатором
5 вересня 2021 року стався переворот, здійснений збройними силами Гвінеї. Військовому спецназу вдалося захопити президентський палац, затримавши президента Альфу Конде. Військові оголосили, що президент перебуває в їхніх руках у надійному місці, запровадили в країні комендантську годину, закрили кордони.
Альфа Конде, якому зараз 83 роки, більшу частину життя був опозиціонером і боровся з авторитарними правителями цієї західноафриканської країни, яка вважається однією з найбідніших у світі. У 1990-х брав участь у президентських виборах, потім сидів у в'язниці.
У 2010 році після військового перевороту Конде переміг у другому турі президентських виборів, ставши першим демократично обраним лідером Гвінеї, а у 2015-му переобрався на посаду. Але потім Конде, як стверджують його супротивники, сам став сповзати до авторитаризму. Після виборів влада заарештувала кількох відомих опозиціонерів, звинувативши їх в організації заворушень.
А ще під час першого терміну Конде, у 2013 році, близько двадцяти осіб було вбито під час придушення протестів опозиції, яка вважала, що президент із прихильниками підтасували результати парламентських виборів. Усі ці чинники і спричинили переворот.
Судан: військові не домовились із цивільними
У жовтні 2021 року група військових зробила спробу держперевороту та затримала прем'єр-міністра Абдаллу Хамдука. Генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан розпустив уряд і заарештував політичних лідерів Судану. Генерал заявив, що захопив владу, щоб уникнути громадянської війни та припинити чвари між різними політичними силами.
У 2019 році суданці повалили Омара аль-Башира, який правив країною 30 років, і з того часу і до нинішнього перевороту цивільні та військові лідери за згодою про поділ влади правили спільно.
Військові та цивільніі домовилися про перехідний період, в який передбачалося провести масштабні демократичні реформи. Вони створили Тимчасову суверенну раду, яку очолив аль-Бурхан, а Хамдук став прем'єром.
Але шлях до демократії ускладнився кількома спробами перевороту, остання невдала з яких була трохи більше місяця тому. Генерал аль-Бурхан запевняє, що у липні 2023 року має намір провести вільні вибори та віддати владу цивільним.
У країні пройшли багатотисячні мітинги протесту, на яких люди вимагали, щоб зміщений військовими на початку тижня прем'єр-міністр Абдалла Хамдук повернувся на свою посаду, а військові передали владу цивільному уряду.
Киргизія: держпереворот не вдався
Буквально днями спецслужби Киргизії запобігли спробі державного перевороту. Про це повідомляє пресслужба Держкомітету національної безпеки (ДКНБ) республіки.
«Під час роботи ДКНБ і МВС із забезпечення безпеки майбутніх парламентських виборів було отримано дані про групу осіб, які планують організацію провокацій дестабілізації суспільно-політичного становища в країні відразу після виборів з подальшим насильницьким захопленням влади», - цитує представника ДКНБ «РИА Новости».
Лідерами змовників є депутати парламенту та колишні високопосадовці. За інформацією спецслужб, угруповання планувало організацію масових протестів у Бішкеку з метою подальшого захоплення влади.
У серпні глава ДКНБ Киргизії Орозбек Опумбаєв звинуватив експрезидента республіки Алмазбека Атамбаєва у підготовці державного перевороту.