Віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко заявив, що коли розпочнуться активні військові дії, депутати мають швидко зібратися та оголосити надзвичайний чи воєнний стан. "У Верховної Ради може бути лише один план – якщо є завдання запровадити воєнний чи надзвичайний стан чи провести відповідні голосування, вона має протягом кількох годин зібратися", – сказав Корнієнко в інтерв'ю «Радіо Свобода».
Підлив масла у вогонь і екс-депутат Олег Ляшко. "За моєю інформацією, Зеленський планує на Раді національної безпеки і оборони (РНБО) 1 грудня ввести воєнний стан в Україні на два місяці", - заявив він в ефірі телеканалу "Наш".
Що таке "воєнний стан"
Воєнний стан – це особливий правовий режим, який запроваджується на території всієї України чи в окремих її регіонах. Приводом для запровадження є збройна агресія чи загроза нападу, небезпека для державної незалежності України та її територіальної цілісності. Правовою основою запровадження воєнного стану є Конституція і Закон "Про правовий режим военного стану".
Його особливістю є те, що органи державної влади, військове командування, військові адміністрації та органи місцевого самоврядування набувають повноважень, необхідних для запобігання загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки. Крім того, вони набувають повноважень щодо обмеження конституційних прав і свобод громадян, прав та законних інтересів юридичних осіб із зазначенням терміну дії цих обмежень. Безпосередньо правом на встановлення обмежень після введення воєнного стану наділено військове командування спільно з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Як вводиться воєнний стан
Безпосереднім підґрунтям для запровадження воєнного стану є відповідний указ президента України, який має затвердити Верховна Рада. Пропозиції щодо запровадження воєнного стану на розгляд президентові України подає Рада національної безпеки та оборони ( РНБО ). Парламент має зібратися протягом 72 годин і проголосувати. Без його затвердження рішення про введення воєнного стану не матиме законної сили.
В указі президента про запровадження воєнного стану обов'язково має бути обґрунтована його необхідність, а також межі території, на яку він поширюється, час введення та строк, протягом якого діятиме. Також в указі мають бути визначені завдання військового командування, військових адміністрацій, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Загальної мобілізації не планується.
Які вводяться заборони
Важливою частиною указу є вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини, які тимчасово обмежуються у зв'язку із запровадженням воєнного стану, і навіть тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб.
Так, наприклад, в умовах воєнного стану не можна змінювати Конституцію України. Також забороняється проведення виборів президента, парламенту та органів місцевого самоврядування, не проводяться всеукраїнські та місцеві референдуми. Крім того, забороняються страйки, масові збори та акції.
У разі воєнного стану можуть запроваджуватися спеціальні режими роботи великих підприємств і навіть посилюватись їхня охорона. На працездатних осіб можуть накласти трудову повинність з виконання робіт, які мають оборонний характер.
Може вводитись комендантська година - тобто заборона на перебування на вулицях у певний час. У громадян можуть примусово відчужувати майно, яке знаходиться у приватній власності. А майно держпідприємств може використовуватись для потреб держави. Може бути встановлений особливий режим в'їзду та виїзду, обмежуватиметься свобода пересування людей, а також рух транспортних засобів.
Для фізичних та юридичних осіб може встановлюватись військово-квартирна повинність для розміщення військовослужбовців. Законом також передбачено, що у разі потреби може запроваджуватися нормоване забезпечення населення основними продовольчими та непродовольчими товарами.
Якщо відбуватиметься примусове вилучення майна, то після скасування воєнного стану власникам це майно або повертається, або відшкодовується його вартість.
Не перший раз
Воєнний стан уже запроваджувався в Україні. У листопаді 2018 року закон про його запровадження підписав Петро Порошенко. Причиною стало те, що в районі Керченської протоки російські прикордонники обстріляли українські військові судна і захопили два броньовані артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь" і рейдовий буксир "Яни Капу" разом з 24 моряками.
Тоді воєнний стан на 30 днів запроваджувався у десяти областях: Запорізькій, Луганській, Донецькій, Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Херсонській та внутрішніх водах Чорного й Азовського морів.
Навіщо Зеленському потрібен воєнний стан
Військовий експерт Олег Жданов вважає, що наразі немає потреби вводити воєнний стан.
– Російського ударного угруповання на кордоні з Україною реально не існує. За умови воєнного стану країну потрібно переводити на воєнні рейки, проводити мобілізацію. А Зеленський хоче запровадити воєнний стан через побоювання зросту протестних настроїв у суспільстві. Адже тоді накладається заборона на будь-які протести. До того ж наразі у нього почалася війна з олігархами. А воєнний стан міг би відволікти громадську думку, яка складається не на користь президента, - вважає експерт.
Політолог Тарас Загородній вважає, що воєнний стан потрібний для утримання влади – припиняється дія політичних партій, забороняються мітинги, допускається експропріація власності, обмежуються права громадян.
- Але воєнний стан важко буде запровадити через невдоволення великого бізнесу. Його введення означає і особливий порядок входу та виходу грошей із країни та виконання експортних контрактів. Тобто навіть гроші від МВФ не можна буде отримати. А якщо вже так сверблять руки захищати країну, то можна запровадити воєнний стан на окремій території. Є загроза наступу через Донбас, там і вводьте. А по всій країні не потрібно, – вважає політолог.