Журналісти нагадують, що професійний шлях у політиці міністр Марченко розпочинав експертом при Адміністрації Президента Віктора Януковича. Координаційний центр економічних реформ, створений для відбілювання репутації диктатора на заході, очолив інвестбанкір із британським підданством Олександр Данилюк, який спеціалізувався на інвестиціях у східноєвропейські активи.
Видання зазначає, що «при дворі» Януковича експерти не голодували. Наприклад, той же Данилюк зумів у цей період купити собі житловий будинок на 290 квадратів і BMW X5, а також покласти на рахунок у банку близько $30 тис. за тодішнім курсом. “Країна, щоправда, дізналася про це не від самого Данилюка, а від Генеральної прокуратури, яка у 2017-2018 роках розслідувала кримінальну справу про ухилення чиновника, який на той час був міністром фінансів в уряді Гройсмана, від сплати податків у особливо великих розмірах. Генпрокуратура тоді навіть отримала доступ до цих документів, з'ясувавши, що декларацію за 2014 рік було фальсифіковано ”, - нагадує видання.
Крім того, у цей же період розслідувалася й інша кримінальна справа – про можливу причетність працівників координаційного центру економічних реформ при Адміністрації Януковича до масштабних розкрадань грошей платників податків. Загальні збитки від зловживань у різних сферах правоохоронці тоді оцінили у 18 млрд грн. Данилюку, Марченку та іншим учасникам «аналітичної групи» фактично інкримінували незаконну торгівлю даними про стан економіки та її окремих галузей.
Після переходу в офіс Петра Порошенка від Януковича Данилюк взяв із собою Марченка. Однак, перш ніж вони пішли працювати в Мінфін, Данилюк і Міхеіл Саакашвілі на реформаторському хайпі заснували Центр вільного ринку імені Кахи Бендукідзе, де Марченко працював експертом. Завдяки його деклараціям за цей період відомо, що на ранній стадії його існування майбутній міністр отримував від 4,5 до 6 тис. доларів на місяць, що більше схоже на відмивання грошей або легалізацію доходів від якихось інших, непублічних видів діяльності.
На посаді заступника міністра фінансів Марченко встиг засвітитися у скандалі навколо спеціальних умов для роботи Української національної лотереї в період, коли Мінфін намагався якось упорядкувати роботу ринку нелегальних азартних ігор під час їхньої офіційної заборони. Марченка деякий час називали людиною Олександра Третьякова, екснардепа, який був бенефіціаром УНЛ та інших суміжних бізнесів.
На посаду міністра, як стверджується у матеріалі, Марченка також лобіював Данилюк. Далі вже міністр Марченко привів до Державної податкової служби колишнього заступника голови ДПС при Азарові - Олексія Любченка, якого згодом звинуватили в причетності до багатомільярдних "скруток" ПДВ. Окрім податкової, Марченко запам'ятається також скандалами з митницею та спробами «протягнути» туди своїх людей.
А у підлаштованому конкурсі на посаду голови Бюро економічної безпеки Марченко збирався провести свого нерозлучного друга Олександра Данилюка.
"Останні провали Марченка у питаннях бюджетного планування, які помітні вже не тільки в Україні - у Верховній раді та на Банковій - а й у Міжнародному валютному фонді, явно сигналізують про необхідність якнайшвидше завершувати кар'єру в міністерстві. Щоб піти на піку та звалити всю купу невирішених проблем на наступника. Більше того, отримати у свою команду «ображеного реформатора» мріє будь-яка опозиційна політична сила", - йдеться у статті. Видання зазначає, що в кандидатурі Марченка можуть бути зацікавлені не лише потенційна партія Разумкова, але також і “Європейська солідарність” та партпроект Володимира Гройсмана.