Якщо ви, як і я, у молоді роки обожнювали оригінальний фільм «Мисливці за привидами» з Біллом Мюрреєм та Сігурні Уівер або з нетерпінням чекали на черговий випуск мультсеріалу «Справжні мисливці за привидами», то, звичайно, ви навряд чи зможете пропустити прем'єру «Мисливці за привидами: З того світу» (або у російському варіанті «Мисливці за привидами. Спадкоємці»). Але, щоб не розчаровуватися, не йдіть до кінотеатру з великими очікуваннями.
За батьківськими слідами
Найбільше нова картина режисера Джейсона Райтмана нагадує розгляд своїх старих дитячих іграшок, раптово знайдених на горищі. Джейсон - син того самого Айвана Райтмана, який зняв суперуспішний «Мисливці за привидами» 1984 року та його не дуже вдале продовження. Юний Джейсон регулярно бував на знімальному майданчику батька, враження про «Мисливців…» у нього залишилися дуже теплі, і він вирішив відтворити їх на великому екрані. До речі, батько задум схвалив і навіть став продюсером картини. А сам фільм присвячений Гарольду Ремісу, який помер у 2014 році, що грав мисливця Ігона Спенглера.
Вийшло пряме відсилання до фільму 1984 року, багато персонажів перекочували прямо з нього - тому точно побачимо неабияк постарілих, але все ще жвавих Пітера Венкмана (Білл Мюррей), Рея Стенца (Ден Екройд), Уінстона Зеддмора (Ерні Хадсон) і навіть дану Баррет (Сігурні Уівер).
А ще Джейсон Райтман вирішив у новій картині остаточно розправитись із шумерським божеством Гозером, якого не добили у 1984 році. Ось тільки головну роль гратиме нове покоління.
Про що фільм
Самотня мати Келлі (Керрі Кун) дізнається, що помер її батько, з яким вони багато років не спілкувалися, і залишив у спадок покинуту ферму в якійсь глухомані. Келлі ніде не працює, орендодавець виселяє її за несплату з орендованої квартири, а ще якось треба дбати про дітей - 15-річного шибайголову Треворе (Фінн Вулфхард) і 12-річного вундеркінда Фібі (Макенна Грейс), тож їй доводиться переїхати в цю саму. оклахомську діру.
Саммервілль виявився мертвим містом – містоутворююча шахта давно закрита, люди виживають як можуть. Занедбана ферма виявилася ще тим сараєм. До того ж сім'я дізнається, що їх батька та діда місцеві вважали божевільним.
Але оскільки їхати нікуди, мимоволі доводиться почати будувати життя на новому місці - Тревор западає на юну офіціантку Лакі (Селеста О Конор) і влаштовується на роботу в ту ж саму забігайлівку. Фібі відправляється до літньої школи, де знайомиться з хлопчиком на прізвисько Підкаст, тому що він пише містичні підкасти. І з учителем Гаррі Груберсоном (Пол Радд), який не дуже дотримується шкільних правил і до того ж починає залицятися за Келлі.
Досліджуючи старий будинок, Фібі виявляє таємничу лабораторію та дивні механізми, з'ясовує, що її дід – не хто інший, як один із знаменитих мисливців за привидами. Але чому він покинув своїх друзів, свою дочку і став жити пустельником - доведеться ще розібратися. Як і в тому, що за дивна істота живе у занедбаній шахті, а також чому в містечку постійно виникають землетруси і яка страшна небезпека загрожує всьому людству.
Наче й не було цих 37 років
До честі Джейсона Райтера, слід відзначити, до батьківської спадщини він поставився вкрай шанобливо, і це відчувається у кожному кадрі. Щоправда, цю шанобливість він розтягує більш ніж на дві години. Як у випадку з вищезгаданим ящиком із дитячими іграшками – о, а от дивіться, пам'ятаєте цю пастку для привидів? Давайте довго на неї дивитись і довго з нею гратися. А автомобіль мисливців старий - призабули мабуть? Давайте його ретельно вивчимо. Зефірчики, що ожили, знову ж таки – давайте довго з ними пограємо і т.д. Таке дбайливе ставлення, звичайно, похвальне, але через це сюжет раз у раз провисає, стає відверто нудно. Фільм набирає обертів лише до своєї другої третини.
Ще один прояв шанобливості - практично повністю збережена стилістика 80-х. Жодних нових сучасних спецефектів, жодних нових поворотів сюжету, жодних сучасних активностей – навіть у школі дітям показують старі фільми на … VHS, а телефони – стаціонарні. Так і здається, що потрапив на сеанс часів свого дитинства і нічого з того часу в кінематографі не змінилося.
Хоча ні, змінилося. Ми знову зіткнемося з Лізуном (він же Слімер). Ця нещасна ненажерлива істота страшенно постаріла, облисіла і обважніла – і це виглядає вкрай сумно, нагадуючи, що й з часів нашого дитинства вже минуло майже 40 років. Навіть літні актори не так шокують.
Дуже зворушливо Джейсон Райтман обіграв пам'ять Гарольда Реміса. Режисер тісно переплів долі інших персонажів з Ігоном Спенглером, показав, наскільки він був важливим не тільки в минулому, а й у сьогоденні. І дух Спенглера настільки гостро відчувається у фільмі, що, здається, ніби Гарольд Реміс повернувся до своєї ролі. І так мило виглядає, що онучку Спенглера Фібі зробили надзвичайно схожою на діда.
Замість висновку
"Мисливці за привидами. Спадкоємці» виглядає, як стара скринька, з якої здули пил і ретельно, але дбайливо перебирають вміст. Саме ностальгія – головний герой. На розвиток характеру інших персонажів особливо не вистачило часу. Зате дуже незвичайно було бачити смішного, з пузиком, у старих бриджах і розтоптаних черевиках скуйовдженого Пола Радда («Месники: Фінал»), який, між іншим, нещодавно був названий найсексуальнішим чоловіком планети. Не розкрився на другорядній ролі й перспективний актор Фінн Вулфхард («Дуже дивні справи», «Дженджик»).