Про нове шкільне меню говорять батьки учнів усієї країни. Незвичайні оновлені страви вже з'явилися в деяких шкільних їдальнях - мінестроне, болоньєзе та всякі бешамелі.
Інше питання, чи впораються з приготуванням цих страв звиклі до рибних котлет і консервованих патисонів кухарі «баби Маші, тітки Люди та Зінаїди Петрівни».
Шматок сосиски та ложка вермішелі
Вчителька однієї з головних шкіл невеликого міста в центрі країни на умовах конфіденційності розповіла, що новомодне харчування до її школи ще не дійшло, а те, що відбувається у їдальні зараз, викликає агресію та жалість.
- У нас в школі навчається дуже багато дітей пільгових категорій, і для них організовано безкоштовне харчування. А в Україні те, що безкоштовно, якісним не буває, – каже жінка. - Проводять тендери, хто надаватиме послуги з обслуговування їдалень, але за фактом це роблять ті самі фірми, нові люди на цей ринок не допускаються. Тому що на кожному рівні треба вкрасти. У результаті діти отримують ложку вермішелі, вареного буряка та шматочок сосиски, навіть не цілу. У нас годують один раз, тільки друге, без супу, у їдальні нічого не продається, булочки не печуть.
Рибку додому на новорічний стіл
- Я звільнилася з їдальні рік тому, коли про нове харчування тільки почали говорити, - розкриває підспідок своїй професії кухаря 25-річна Анастасія. - Працювала в невеликій школі, і волосся вставало дибки від того, що там діялося - продукти пакетами виносили після робочого дня завідувачка та її наближені. Готували їжу із того, що залишалося. Наприклад, якось зайшла, коли варили какао. Уявіть, каструля на 100 порцій, у неї наливали 1/3 найдешевшого молока і до країв доливали водою з-під крана. Готували порожню горохову кашу з найдешевшого гороху, борщ – одна назва, коли у червоній воді плавають три шматочки картоплі та трохи капусти, а м'яса немає зовсім.
За словами Анастасії, діти навіть не бачили хліба вдосталь – по одному шматочку на кожного. Хоча хліб – це чи не єдине, що школярі їли із задоволенням.
- Спочатку я почула, як завідувачка в телефонній розмові запитувала у співрозмовника, чи потрібні йому картопля і морква - мовляв, принесу з роботи, - згадує Настя. - Потім дізналася, що вона вершкове масло виносила з їдальні і продавала дешевше, ніж у магазині. А перед Новим роком сказала нам: "Даємо менші порції, на Новий рік рибка додому потрібна". Я не змогла працювати там. Пішла, але з тяжким серцем. Сподіваюся, з приходом нової системи харчування все змінилося, працівники їдалень почали нарешті думати про дітей або їх хоча б стали жорстко контролювати.
ДУМКА ДИРЕКТОРА
До готування залучають практикантів
Про те, з якими труднощами довелося зіткнутися під час переходу на нове харчування, чи навчений персонал готувати нові страви, розповіла директор гімназії №107 Києва, відповідальний секретар Асоціації керівників шкіл України Катерина Спітковська.
- Співробітники їдальні не є штатним персоналом навчального закладу. Вони належать до комунальних підприємств, що виграють тендер. Навчали персонал чи ні – не знаю. Але років зо три тому я особисто зверталася до Євгена Клопотенка з проханням про навчання нашого персоналу. Готова була надати їдальню нашої школи як основу для цього. Але через зайнятість, на жаль, навчання не розпочалося.
У нас є збірка рецептів, щось із неї ми готуємо, щось ні. Подобаються нові страви та нові крупи – смакові уподобання дітей змінюються, і меню їм відповідає. Але неможливо зовсім перейти на нове харчування. Все залежить від дітей конкретної школи та навіть конкретного класу. У нас харчування на вибір: дітям пропонують страви, і наступного ранку вони їдять те, що обрали напередодні. У нас немає системи, коли діти підходять і беруть собі їжу – потужності нашої кухні менші, ніж дітей у школі, і це створювало б натовп. А можливість вибрати страву заздалегідь на свій смак вирішує цю проблему.
Тут інша проблема – утримати колектив під час локдаунів. Діти не ходять в їдальні, роботи немає, і кухарі не отримують зарплати. Вберегти команду у їдальні дуже складно. Після першого локдауну багато хто пішов працювати в бізнес. На початок року ми мали дуже мало працівників, які з великими зусиллями могли нагодувати всіх учнів. Нині до роботи залучають практикантів.
Думка батьків: Шкода, що готує не сам Клопотенко
Про жахіття шкільних їдалень можна говорити вічно. Але як же справи з новим, тим самим меню, на яке всі так чекали?
Різні думки можна зібрати на жіночому форумі у соцмережах.
NEMO1 пише:
«Багато разів читала, що ці страви від Клопотенка просто неїстівні. Усі без солі. Чай, компоти та напої без цукру. Салати із сирого буряка».
Chucasonya розповіла:
«У нас із 1 вересня ввели нове меню. Моїй доньці подобається. Не все, звичайно, але більшість вона з'їдає. Як на мене - це харчування краще, ніж було раніше. Але в нас вдома немає цукру, і пачки солі вистачає років на два. Ну і овочі у нас у ходу. У нас у міській групі батьків щодня показували контрольну порцію. Завжди збігалося з тим, що давали насправді. Щодня фото із різних шкіл. Фото роблять батьки: один заходить, фотографує та викладає адміністратору групи, а вона – всім батькам. Мені здається, ще багато залежить від того, як приготується ця їжа. Адже не Клопотенко готує».
Цю ж думку підтримала інша форумчанка, Рись :
«Рецепти можуть бути найкращими, але якщо кухар не вміє це готувати - поліпшення не буде. Це я спостерігаю у школі мого сина. Начебто всі страви за списком, а на фото – омлет зеленого кольору, страшний салат із капусти. Син після шкільного омлету відмовляється їсти домашній. А ще каже, що йому замало макаронів. Він би тільки ними харчувався. Добре було б, якби сам Клопотенко навчив наших кухарів готувати правильно.
Weero поділилася:
«У доньки нове меню. Ми замовляємо лише друге, тому про якість перших страв нічого не можу сказати, а рештою донька задоволена – їсть практично все. На сіль/цукор не скаржиться. Знаю, що багато дітей нарешті цього року почали їсти перше в їдальні. Але в нас ще директор постійно контролює харчування – якість, сервірування, продукти тощо».
ДУМКА ДІЄТОЛОГА
Привчіть до чайної ложки солі на день
Дієтолог Євгенія Розум до нововведень про сіль і цукор, макарони і буряки, які не припали до смаку дітлахам, ставиться позитивно. Свою позицію вона пояснює просто: від цукру та солі користі мало, і в змозі батьків пояснити це дітям.
– Те, до чого звикли ми і до чого привчили наших дітей – це біда, – зітхає фахівець. - Батькам треба не дорікати на те, що в шкільній їжі немає солі та цукру, а говорити з дітьми про користь здорового харчування. Для дітей будь-якого віку, від початкової школи до дорослої, норма солі - всього 5 грамів на день. Це чайна ложечка із усіх продуктів сумарно. Діти звикли їсти більше солі, отримувати смак яскравіше. У майбутньому це може призвести до гіпертонічної хвороби, вегетосудинних захворювань тощо. Від солі відмовитися важко, але цілком можна дійти балансу, коли їжа в школі перестане здаватися недосоленою. Сіль можуть компенсувати спеції та ароматні трави.
Величезним плюсом дієтолог вважає і відсутність у напоях зі шкільної їдальні цукру.
– Батьки мають радіти цьому, бо діти їдять величезну кількість цукрів – з чаєм, компотами та соками, – каже Євгенія. - І та кількість руху, яка була, скажімо, тридцять років тому, і скільки рухаються діти зараз – дві величезні різниці. Вчителі у школі та батьки мають донести, що найкращий напій – це вода. Щоб дитина хотіла її пити, у воду можна додати трохи лимона, м'яти.
Євгенія впевнена, що розмовляти про правильне та здорове харчування з дітьми потрібно і корисно. Вони вже багато дізналися в інтернеті і багато знають, а завдання батьків - підштовхнути дитину до правильних висновків та дій.
- Що стосується макаронів у шкільній їдальні – якісні види дуже цінні, але для громадського харчування вони можуть бути фінансово недоступними. Діти можуть поїсти їх і вдома, – каже дієтолог. - А у шкільній їдальні можуть готувати каші. Любов до каш повинні прищепити дитині батьки, показуючи на своєму прикладі, що каші - це добре і корисно. На пасті ж зациклюватися не варто, щоб не отримати нестачу вітамінів та мікроелементів.
А ось претензії про сирі буряки батьки школярів мають пред'явити кухареві - у брошурі Євгена Колопотенка не сказано про страви із сирим коренеплодом. Буряк згадується в рецептах часто, але його рекомендують відварити.
– Це не незвывдний продукт, він може дратувати кишечник, – каже Євгенія. - Варений буряк несе не менше користі, ніж сирий. У вареному вигляді його їдять із більшим бажанням.
А ЯК У НИХ?
Польща
Костянтин Кащенко розповів, як харчуються діти у польських школах.
- У школах є так звані світлиці – приміщення для вільного проведення часу. Якщо в учнів трапляється «вікно», група продовжного дня або просто вільний час, вони можуть перебувати там, там і поїсти своє «обід» - бутерброди, фрукти. Їдальні в школі взагалі немає. У садочку користуються послугами кетерінгових компаній – замовляють їжу із найближчого закладу громадського харчування чи кафе.
Поруч із школою є пекарня, на великій перерві туди можна сходити поїсти. Дітей зі школи вільно випускають.
США
Ганна Усько – мама двох школярок. В Америці із сім'єю живуть уже шість років.
- У всіх школах є їдальні. Але з їжі там дають в основному фастфуд: бургери, хот-доги, піцу, іноді картоплю фрі або типу круглих драників, чікен нагетси, моцарелластікси, бурітос, равіолі в томаті, макендчіз і т.д. Дають свіжі та консервовані овочі та фрукти. З напоїв - лише молоко та сік. Окремо можна придбати будь-які снеки.
Багато хто бере їжу з собою. Причини можуть бути різні: дієтичне харчування, перевага національної кухні, погана якість продуктів у шкільній їдальні, недостатньо грошей на снеки.
- Моя старша дочка витрачає $4-5 на день, ланч-бокс брати із собою не хоче, - ділиться Ганна. - У їдальні їсть лише те, чого не готуємо вдома, і тому це цікаво з'їсти.
Погортати збірку рецептів для шкільних їдалень від Євгена Клопотенка можна тут.