Страшну звістку принесла американська статистика: за рік долар знецінився на 6,2%. Причому економісти не лише не заспокоюють, а й називають ще більші цифри. Насправді це означає, що доларові заощадження під нашими матрацами сильно «схудли».
Хто ж винний і що робити? Відповіді на ці споконвічні питання – у матеріалі «КП в Україні».
Падіння «останнього оплоту»
Гроші знецінюються – і з цим важко сперечатися. І якщо раніше ми вважали, що зберігаючи гроші у валюті, ми надійно оберігаємо їх від інфляції, то сьогодні все змінилося. Все, що залишається власникам доларів під подушками та матрацами - це понуро дивитися на падіння «зеленого» і запитувати: як же так? Адже якщо справа піде такими темпами, років через 10-15 доларові заначки взагалі підуть у нуль!
Відповідь на питання, хто винен, лежить на поверхні. Зрозуміло, це коронавірус, який останнім часом винен взагалі у всіх неприємностях. У знавців, які грають у «Що? Де? Коли?», є такий жарт: не знаєш, що відповісти на запитання, кажи «Пушкін». І щось мені підказує, що жарт застарів – тепер на багато питань можна сміливо відповідати «коронавірус».
- Знецінення долара пов'язане із заходами, які уряд США робить для пом'якшення наслідків коронавірусної кризи, - погоджується економіст Владислав Банков. - Безумовно, друкування нових доларів у подібних масштабах не могло не призвести до знецінення. Причому сумніваюся, що йдеться про 6%. Якщо судити зі зміни споживчих цін, йдеться швидше про двозначну цифру. Тож статистикою маніпулюють не лише у нас.
«Країну завалили валютою»
Раніше від інфляції нас сяк-так рятували депозити. Багато хто пам'ятає, що навіть на валютні депозити були цілком пристойні ставки, які дають змогу не лише зберегти, а й примножити кровно зароблене. Але сьогодні ставки за валютними депозитами навколонульові – того й дивись, банки ось-ось почнуть брати плату за зберігання!
– Головна причина того, чому валютні депозити в Україні стали майже безкоштовними, полягає у тому, що країну практично завалили валютою, – пояснює президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Довгий час ми мали дефіцит валюти, а тепер надлишок. Певною мірою це пов'язано з експортом робочої сили: дуже багато грошей в Україну переводять заробітчани. Друга причина – великий експорт зерна. У результаті банкам просто не потрібна валюта, вони, можна сказати, не знають, куди її подіти, тому й не прагнуть залучати гроші на депозит.
За словами експерта, останнім часом українці стали частіше конвертувати валюту та купувати нерухомість. Олександр Охріменко наводить офіційні дані Мін'юсту, згідно з якими у 2021 році кількість угод з купівлі-продажу нерухомості зросла на 40%. Звичайно, не можна скидати з рахунків низьку базу порівняння в 2020-му через коронавірус, але, з іншого боку, вірус нікуди не подівся, і обмежень менше не стало.
- Думаю, що дана тенденція тільки наростатиме, і все більше українців будуть по можливості купувати нерухомість, - каже експерт. - Але при цьому завжди залишаться люди, які продовжать скуповувати готівку в надії на девальвацію гривні, це вже, можна сказати, традиція.
Про те, що зміцнення гривні мало певні передумови у вигляді рекордного врожаю, високих цін на сировину, епідеміологічних обмежень, слабкості покупців долара, а також притоку коштів гастарбайтерів та ІТ-фахівців, каже керівник відділу аналітики групи компаній Forex Club Андрій Шевчишин. При цьому, додає експерт, в Україні немає доступних валютних інвестицій, що сприяє перетіканню коштів у гривню.
Андрій Шевчишин погоджується з тим, що інфляція, безумовно, з'їдає купівельну спроможність валютних заощаджень, знецінюючи їх і додає: євро – не панацея, у цій валюті також прибутковості немає. Але, говорячи про те, що гроші справді мають працювати, а не просто лежати, доводиться констатувати, що в Україні поки що немає валютних інструментів для заробітку.
Що робити?
Економісти, опитані «КП в Україні», впевнені: хоч би як знецінювався долар, у «нуль» наші заощадження все ж таки не підуть. За словами Банкова, найближчим часом програми підтримки почнуть поступово згортатися, відповідно темпи знецінення сповільнюватимуться. Тож мови про втрату доларом функції світової резервної валюти взагалі не йдеться.
- Перейматися знеціненням долара справді не варто, - додає аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. - Про відхід від «американця» говорять не перший рік, але, тим не менш, саме на долар все ще припадає понад 40% усіх розрахунків та 60% резервів.
Більше того, якщо вивчити динаміку індексу долара (ставлення до кошика валют розвинених країн), то ми побачимо, що з 2008 року спостерігається висхідна динаміка, продовжує експерт. Тобто долар дорожчає проти конкурентів. І якихось причин побоюватися зміни тренду поки що немає: американська економіка все ще найсильніша у світі, та й зростає вона випереджаючими темпами.
– Єдиним фактором тиску є надм'яка політика ФРС (Федеральна резервна система, яка виконує функцію Центрального банку в США. – Ред.) у рамках стимулів, – зазначив Орищак у коментарі «КП в Україні». - Однак усі чудово розуміють, що вже наступного року американський регулятор активно займеться цим питанням, оскільки довгий час бути стороннім спостерігачем під час таких високих значень інфляції просто неможливо.
Щодо ситуації саме з гривнею, то, каже аналітик, на локальному ринку спостерігається дисбаланс. Про причини надлишку валюти в країні (від переказів заробітчан до зростання цін на сировину) було сказано вище, але при цьому попит на валюту з боку імпортерів та населення нижчий за звичайний. У населення елементарно немає ні грошей, ні горезвісної впевненості у завтрашньому дні. А імпортери зменшують обсяги тих же передноворічних закупівель, оскільки у зв'язку з коронавірусними обмеженнями незрозуміло, чи встигнуть торгівельні мережі все це реалізувати.
– При цьому НБУ регулярно виходить на ринок і заважає подальшому зміцненню гривні, оскільки це знизить доходи експортерів та надходження до бюджету, – констатував Орищак. Таким чином, на якесь серйозне зміцнення гривні ми не чекаємо. Швидше навпаки: враховуючи динаміку курсу в минулому, нинішня ситуація є непоганим моментом для поступової акумуляції валюти в розрахунку на зростання курсу в майбутньому.
У той же час, незважаючи на все вищесказане і повну впевненість у доларі, економісти все ж таки радять не забувати про головне правило в питанні заощаджень - диференціації. Тобто про старе добре правило «розкласти яйця по різних кошиках».
Так, Владислав Банков вважає, що диференціація однозначно потрібна, причому не лише у валютах. Можна звернути увагу на банківські метали, а можна відійти від консервативної стратегії та частину коштів зберігати у криптовалюті.
При цьому експерти не втомлюються нагадувати: середньостатистичному інвестору, купуючи ті ж біткоїни, потрібно пам'ятати, що, на відміну від купівлі доларів та євро, це ризикове вкладення, яке цілком може призвести до втрати коштів. Це означає, що інвестувати в криптовалюти необхідно не більше 20-30% індивідуальних накопичень.