Для небайдужих до долі братів наших менших це якщо не свято, то принаймні привід порадіти. Багаторічні зусилля мали успіх. Про питання до нового закону - трохи пізніше, а поки що розповімо, що він пропонує.
Що нового
Тепер під поняттям «жорстоке поводження з твариною» вважатиметься не лише порушення правил утримання тварин, а й, наприклад, порушення правил транспортування тварин. Введено поняття «каліцтва тварини» та «тілесне ушкодження тварини».
У законі суворо прописано, що не можна робити щодо будь-яких тварин (особлива увага, звичайно, до домашніх вихованців), і список заборон чималий.
Заборонено:
- бити, вбивати, отруювати чи калічити свійських тварин;
- дарувати свійських тварин у вигляді призів, нагород чи премій;
- завдавати домашнім тваринам біль, страждання чи пригнічення;
- дресирувати тварин жорстоким способом;
- умертвляти тварин шляхом утоплення, удушення, використання електричного струму та отрути;
- жебракувати з тваринами, у тому числі безпритульними;
- залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ній людини при температурі повітря понад +20°C та менше +5°C;
- замуровувати тварин у підвальних приміщеннях;
- залишати тварину без можливості укриття в приміщенні при температурі повітря більше + 20 °C або менше 0 °C;
- залишати домашню тварину прив'язаною без нагляду в громадських місцях, поблизу зупинок, магазинів тощо;
- прив'язувати тварин до машин/мотоциклів та примушувати до бігу;
- виключено умертвіння тимчасово ізольованих бездомних свійських тварин;
- регулювати чисельність тварин іншими, а не біологічно обґрунтованими методами та методами евтаназії (дозволені лише гуманні методи – біостерилізація, влаштування у притулок);
- умертвіння тварин для регулювання чисельності бездомних тварин;
- бити, травмувати, отруювати тварин;
- примушувати до нападу одних тварин на інших, використання тварин як мішені під час стрільби;
- надавати фотопослуги з дикими тваринами;
- пропагувати жорстоке поводження з тваринами;
- зменшувати заповідні зони та перекривати їх шлагбаумами;
- розводити птаха для фуа-гра.
Окремо в законі прописали пункт, за яким, якщо у тварини діагностовано сказ чи інше особливо небезпечне захворювання, для його умертвіння обов'язково має бути документ від ветеринара.
Не допускається діяльність пересувних виставок та зоопарків.
Повідець обов'язковий
Для утримання домашніх тварин також запроваджено правила. Наприклад, господар тварини повинен забезпечити наявність повідця, якщо тварина може становити небезпеку для життя або здоров'я людини.
Якщо тварина перебуває на прив'язі, то повідець повинен мати довжину щонайменше 20 метрів, а сторожових собак - щонайменше 10 метрів).
Собаки небезпечних порід повинні перебувати у намордниках. Також на свійських тварин мають бути нашийники з позначками-ідентифікаторами.
За що відповість людина
Адміністративна відповідальність людей за жорстоке поводження з тваринами, порушення правил утримання собак та кішок, які спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, починається з 16 років.
Також насильницькі дії щодо тварин, спрямовані на задоволення статевих пристрастей, стали кримінальним злочином, а не адміністративним правопорушенням. І за такі дії можна отримати до 8 років позбавлення волі. Взагалі, санкції всіх пунктів статті 299 Кримінального кодексу України «Жорстоке поводження з тваринами» – це вже не штрафи, а тюремний термін, тривалість якого залежить від тяжкості злочину.
Якщо з кримінальної сфери перейти до адміністративної, то штрафи збільшено за вигул собак без намордників та неприбирання екскрементів – від 170 до 340 гривень. За повторення правопорушення штраф збільшується в 1,5-2 рази. А якщо тварина завдала шкоди майну чи здоров'ю людини, власнику волохатого вихованця загрожує штраф від 3400 до 5100 гривень із конфіскацією тварини.
Винним у жорстокому поводженні з тваринами забороняється утримувати тварин протягом 1 року - якщо людина вчинила адмінпорушення за жорстоким поводженням щодо тварини, і протягом 10 років - якщо людина вчинила злочин проти тварини.
За захист тварин в Україні тепер відповідатиме Національна поліція. Відповідати та реагувати на будь-яке порушення законодавства.
Який сенс вкладається в поняття «жорстокий»?
Кінологи вітають закон, кажуть, що наразі є шанс виховати в українцях відповідальне ставлення до домашніх вихованців. Але багато в законі їм неясно.
- У принципі, цей закон тішить. Багато речей, які для мене очевидні, тепер стали нормою, яку контролює держава. Це похвально, – прокоментувала КП в Україні київський кінолог Тетяна Грачова. – Але деякі моменти закону мені до кінця неясні. Наприклад, «виключено умертвіння тимчасово ізольованих безпритульних свійських тварин». Що означає «тимчасово» – день, місяць, рік? А що потім? Тварина переходить у категорію «постійно ізольованих» та її, виходить, умертвляти можна?
Також є питання у спеціаліста та про дресирування.
- Написано: «Заборонено дресирувати тварин у жорстокий спосіб». Який сенс вкладається в поняття «жорстокий»? Ймовірно, йдеться про примус тварини до якихось дій за допомогою агресивних методів. Але я б не назвала це дресируванням. Дресирування - насамперед встановлення довіри та контакту. Це перший і найголовніший щабель. Без неї безглузді подальші дії – у будь-якому підручнику кінології про це написано, – наголошує Грачова. - З іншого боку, є люди, які вважають насильством над твариною будь-яке дресирування. І вони цілком можуть заявити в поліцію про знущання, якщо побачать заняття на дресирувальних майданчиках, де собак навчають звичайним побутовим командам.
Можливо, законодавці ухвалять кілька підзаконних актів або інших документів, що пояснюють, найближчим часом. Бо тема в суспільстві - назріла і вже досить наболіла.
Не вбивство, а стерилізація
Учасниця робочої групи з цього законопроекту Олександра Мізінова, власниця та керівник притулку для бездомних тварин «Сіріус» під Києвом, розповіла «КП в Україні» про те, як нелегко давався цей закон розробникам.
- Щодо кожного пункту були дискусії, деякі, наприклад, заборона полювання на рідкісних тварин, відстоювалися з великими труднощами. Але головне, що основні моменти таки знайшли своє відображення у цьому документі, – каже Олександра.
Те, що будь-який закон, спрямований на захист тварин, буде корисним і необхідним – це аксіома. Для фахівців, які брали участь у його розробці, важливо було відстояти пункт про заборону знищення тварин задля зменшення їхньої кількості.
– Не вбивство, а стерилізація – ось у чому перемога, – розповідає Олександра Мезінова. - Не можна регулювати поголів'я лише вбивствами. Я згадую відстріл безпритульних тварин у Миколаєві, у Харкові – якби тоді діяв такий закон, не загинуло б стільки тварин. В одному Харкові було понад 100 тисяч...
«Це ж діти…»
Далі – безконтрольне присипання тварин. Зоозахисниця з обуренням розповіла про те, як українці приносять молодих здорових домашніх вихованців до клініки на присипання або у притулки, погрожуючи, що якщо заклад не забере собаку чи кішку, які стали непотрібними, то господарі їх приспать.
– Ми просто змушені забирати тварин до себе. Бо ці господарі прийдуть у ветклініку. І хоча багато ветеринарних клінік зараз відмовляють присипляти без свідчень, деякі продовжують це робити, - розповіла фахівець. - Ще горе-розвідники плодять тварин, а потім купують препарати і самі вводять їх тваринам, які вже не можуть народжувати, бо вважаються старими відповідно вигоди від них ніякої. Отже, якщо ти позбавляєш життя живої істоти - ти маєш покарати.
Щодо віку кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами зоозахисники злегка жалкують - не вдалося поки відстояти думку про те, що у 14 років діти чудово розуміють, що вони роблять із тваринами. Викидають із балконів багатоповерхівок, закочують у консервні банки, підпалюють.
- Але що ми постійно чуємо у відповідь? «Це ж діти, їх не можна чіпати»... Проте діти мають зрозуміти, що за подібне злочин вже передбачено кримінальну відповідальність. Нехай поки що з 16 років. Те саме й із знущаннями з тварин у плані задоволення хтивості. Таких випадків досить багато, але їх замовчують. Це звірство, і ми вважаємо правильним, що покарання за нього посилили, - наголошує Мезінова.
Не треба знущатися
Знущання з тварин - тонка тема. Під це поняття тепер підходить і експлуатація сільськогосподарських тварин настільки, що вони падають мертво. І комерційне фотографування «з мавпочкою» – це також жорстоке поводження, експлуатація тварини. Для когось це прибутковий бізнес, а для правоохоронців – уже кримінальне правопорушення. Так само як і незаконна торгівля екзотичними тваринами. На подив, з цих питань учасники групи з роботи над законопроектом з числа зоозахисників, а не депутатів зіткнулися з якоюсь протидією.
– Задіяні дуже серйозні сили, які не хочуть нічого міняти. Це саме стосується і заборони полювання на рідкісних тварин. Полювання - справа дорога, здебільшого нею займаються люди певного статусу та достатку, і їм нецікаво від цього відмовлятися чи щось змінювати в існуючому стані речей, - припускають зоозахисники.
Знущанням або жорстоким поводженням з твариною може стати елементарний випадок: тварину закрили в приміщенні, де температура повітря вища за +20 градусів або нижче 0 градусів - і пішли. Якщо це приміщення не пристосовано для утримання тварин – це є порушенням закону.
- Нещодавно у нас була суперечка з людьми, у яких собака жив у недобудованому будинку. Стояла спека, але для собаки не було ні води, ні тіні, де б вона могла сховатися. Там же собака жив і в морози, спав просто на бетонній підлозі, – розповідає Олександра Мезінова. - І навіть якщо у квартирі, де живуть господарі та їхні вихованці, стоїть спека, це ненормально та згубно для тварини. Коли нам спекотно, ми відкриваємо вікно або вмикаємо кондиціонер. Так треба і тваринам створювати нормальні умови. Інакше кішка або собака перегріється в закупореній квартирі без припливу свіжого повітря - так само, як якщо її запруть в автомобілі і залишать на спеку.
З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ
В українське законодавство нарешті було запроваджено норми Європейської конвенції про захист свійських тварин. Україна приєдналася до конвенції ще 2013-го, але всі ці роки наші парламентарі не мали часу імплементувати євродокумент в українське законодавче поле. Із 2019 року законопроект №2351 перебував на розгляді у депутатів Ради, його навіть підписав президент. У липні 2021-го його було прийнято і нарешті на початку листопада 2021 року набрало чинності.