«Кохання ненароком нагряне, коли її зовсім не чекаєш», - співав Леонід Утьосов.
А йому вторили і продовжують вторити кіно і телебачення, демонструючи, що сильні почуття, як правило, виникають у незнайомих досі людей раптово, з першого погляду і без попередніх формальностей. А чи реальне життя? Чи справді вона рясніє стихійно початими романтичними відносинами? Відповіді на ці запитання шукали канадські жінки-психологи, якими керувала Дану Ентоні Стінсон, професорка Університету Вікторії.
Два роки на роздуми
Опитування, яке вчені провели серед кількох тисяч студентів та викладачів, продемонструвало: 68% полюбляючих один одного починали свої стосунки з дружби. Тобто цілком собі платонічно, без зітхань на лавці та без побачень у місяці. Більшість товаришували по два роки, перш ніж перейти до романтичного спілкування.
Висновок допитливих дослідниць: люди помиляються, упереджено вважаючи любов і дружбу принципово різними типами відносин. Нібито дружити – це одне, а любити – зовсім інше. І вже якщо знайомство переросло в дружбу, то ви дружитимете все життя і будете, а чекати надалі сексу не варто. Але немає. Як глибокодумно пишуть автори у звіті, опублікованому в журналі Social Psychological and Personality Science: "Кордони між дружніми і романтичними відносинами розмиті".
Вважаємо до чотирьох
Результати канадських досліджень близькі до тих, які раніше отримали біологи зі США. Вони теж засумнівалися в коханні з першого погляду. І в результаті дійшли висновку: одного погляду, точніше побачення, обмаль буде. Потрібно щонайменше чотири. Для того, щоб хтось із партнерів розібрався в почуттях, навіть трьох побачень не вистачає. Не кажучи вже про дві чи одну. Мозку потрібен час, щоб зібрати інформацію, обробити її та впровадити на рівень підсвідомості, де і продовжиться обробка отриманих даних вже без участі розуму. Аж до виникнення відчуття, що незрозуміло звідки взялося, «жити без неї/його не можу».
Пояснення таке: більшість інформації надходить у мозок непомітно для його власника, а він, власник, може просто не звернути уваги на якісь деталі. Але вони впечатаються і потім спливуть. І, вибачте вже за банальне порівняння, ляжуть крихітними, але вагомими грузиками на ту чи іншу чашу терезів. Чим більше грузиків, тим вірніше рішення. Але до нескінченності вантажити не потрібно – чотирьох підходів, тобто побачень, цілком вистачає.
А чи не можна якнайшвидше, запитають особливо нетерплячі. Можна, але не варто. Якщо побачень менше чотирьох, мозок може почати видавати помилкові сигнали, засновані на фантазіях. І тут виникає ризик або прийняти за кохання вульгарне бажання (коли може виникнути помилкове відчуття із серії «жити без неї/його не можу»), або недооцінити партнера, вигадавши неіснуючі негативні якості.
Тож рахуємо до чотирьох і нікуди не поспішаємо.
ДО РЕЧІ
На якому побаченні вона покаже своє справжнє обличчя
Кілька тисяч представниць прекрасної статі взяли участь у дослідженні на замовлення британської косметичної компанії.
Більшість жінок впевнені: не слід поспішати з появою ненафарбованих перед бойфрендами, особливо одразу після знайомства. Побоюються, що побачивши їх «таких страшних», вони можуть і втекти.
Третина опитаних взагалі не припускають думки, що могли б прийти на перше, та й на друге побачення без відповідного забарвлення.
Шість із десяти готові не змивати макіяж доти, доки не відчують, що кавалер закохався досить сильно.
Третина жінок зізналися, що, опинившись з новим бойфрендом наодинці, вони в першу чергу прямують у ванну, щоб підправити макіяж. І навіть під час інтимного побачення жінки не заспокоюються – принаймні спочатку. В середині ночі вони непомітно пробираються знову ж таки у ванну. Або встають раніше за коханих, підфарбовуються, щоб ті побачили їх уже у всій красі. Адже 9 із 10 жінок хочуть, щоб новий бойфренд не сумнівався, що вони гарні у будь-який час.
В середньому через 29 днів жінки заспокоюються і відкривають свої справжні особи.