Туди й назад
Згадаймо, що Міністерство з питань інтеграції тимчасово окупованих територій України було створено у квітні 2016 року із двох структур – Державного агентства з питань відновлення Донбасу та Державної служби з питань АР Крим та Севастополя.
П'ять років тому у назві відомства «Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України» фігурували ВПО, якими наразі опікується Міністерство соціальної політики.
У вересні 2019 року МінВОТ чомусь приєднали до Міністерства у справах ветеранів, у березні 2020-го повернули назад і дали нову назву – вже з поняттям «реінтеграція» в назві, більш коректним, ніж «інтеграція», тобто повернення, а не "впровадження з нуля".
Що б це значило?
В цілях українського Міністерства реінтеграції значаться: підтримка громадян, які постраждали від збройної агресії РФ, економічний розвиток територій, прилеглих до тимчасово окупованих територій України, забезпечення інформаційного суверенітету на території Донецької та Луганської областей, АР Крим та Севастополя, а також відновлення справедливості.
Можна довго сперечатися, що означає, наприклад, "підтримка громадян, які постраждали від збройної агресії" або "забезпечення інформаційного суверенітету". Бліц-опитування переселенців на тему, чи відчувають вони підтримку Мінреінтеграції, показало очікуваний результат: із десяти осіб дев'ять здивувалися, що таке є, одна сказала, що ні на кого не розраховувала і не розраховує на жодну підтримку.
- Коли у травні 2014 року пішли перші переселенці з Донецька та Луганська, держава реально не розуміла, що відбувається. Доходило до того, що графіки евакуацій із міст МНС розміщувало… в інтернеті, на своїй сторінці та в соцмережах.
Тобто люди, які намагалися врятуватися з міст, де вже були перебиті комунікації та зв'язок, мали шукати інтернет, щоб дізнатися, звідки і коли підуть автобуси? Я вже мовчу про те, що діялося на підконтрольній території: ставлення до «донецьких» та «луганських», здавання «убитих» квартир за захмарними цінами, булінг дітей у школах та батьків – в управліннях соцзахисту та Пенсійного фонду…
Минуло майже вісім років – і що? Досі багато переселенців живуть у пансіонатах чи модульних містечках, не пристосованих до холодів. Все життя зав'язане на довідці переселенця. На кордоні, як і раніше, штрафують людей з пропискою в Донецьку-Луганську. Про пенсії та соцвиплати – окрема розмова. Яка тут підтримка? – запитує переселенець із Донецька Антон Кітченко, який живе під Києвом.
Імплементація після реінтеграції
Портал Мінреінтеграції працює у тестовому режимі, і, мабуть, тому він поки що напівпорожній. Інформація, яка є, написана важкою для розуміння простими обивателями мовою. Наприклад, у «Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей до 2030 року» можна спіткнутися на перших же фразах: «Основне завдання – відновлення конкурентної економіки та формування нового, інвестиційно привабливого регіону з розвиненою інфраструктурою та оновленою матеріально-технічною базою, що стане невід'ємною передумовою для поступової реінтеграції тимчасово окупованих територій у єдиний конституційний простір України.
Стратегія передбачає імплементацію низки завдань та заходів за ключовими напрямами... а саме: удосконалення інституційно-фінансових інструментів та регуляторної політики...»
Незважаючи на оптимістичний тон написаного, ані віри, ані радощів воно не несе. Набір слів, зрозумілих лише фахівцям, а не тим, кому це справді має бути цікаво та корисно, наводить на думку, що у відомстві не зовсім розуміють, чим їм займатися.
Можемо одразу запропонувати – доробіть портал. Освіжіть новини, знайдіть інформацію для «Юридичного радника ВПО», поставте більше інформації про кредити на житло, про вільні будинки, які сільські громади з радістю віддадуть переселенцям, аби ті приїхали та відродили село. За вісім років набрався величезний масив інформації, який можна зібрати на одному порталі, а не лише оперувати посиланнями на інші інтернет-сторінки.
Хотілося б частіше бачити представників міністерства в соціумі та політикумі, чути від них не лише роздуми про плани та перспективи, а й про реальні справи.
«Міністерству варто займатися людьми, які хочуть переїхати»
Переселенці відгукуються про міністерство досить різко, політологи ж дуже коректні у визначеннях. За словами експерта Кирила Сазонова, відомство працює на дуже віддалену перспективу.
- Ми розуміємо, що реінтеграція можлива лише після звільнення окупованих територій. Як показує досвід Придністров'я, Абхазії, Південної Осетії, Росія з доброї волі ніколи не піде. І реінтеграція територій – це питання віддаленого майбутнього, – каже Сазонов. –Території ми поки що повернути не можемо, це очевидно. Тому наразі треба зосередитись на тому, щоб переконати людей, які перебувають на непідконтрольних територіях, переїжджати до України. І забезпечити їм усі умови для цього.
Експерт віддає належне: Мінреінтеграція має кілька цікавих законопроектів, але їх найближчим часом реалізувати ніяк не вийде.
- Міністерству варто перепрофілюватися та займатися людьми, які хочуть переїхати. Досвід Грузії може допомогти, хоча, звичайно, там дещо інші масштаби та інші обсяги грошей, – вважає політолог. - За великим рахунком, Україна виявилася не готовою до викликів, які кинула нашій державі ця війна. Переселенці могли розраховувати лише на себе, на допомогу волонтерів, окремих депутатів та громадських працівників. Але якоїсь великої державної програми чи політики ми не бачили, – резюмує Сазонов.
«Ірині Верещук потрібен час, щоб увійти у курс справи»
Чи займе нова віце-спікер – міністр Ірина Верещук місце свого колеги Олексія Рєзнікова на переговорах у Тристоронній контактній групі – поки що невідомо. За словами Кирила Сазонова, Рєзніков однозначно залишить ТКГ, зосередившись на питаннях оборони країни. Представник окремих районів Донецької області у ТКГ Сергій Гармаш наголошує, що посада у делегації не є автоматичною доважкою до посади віце-прем'єра та міністра з питань реінтеграції.
«Рєзніков може піти лише формально. Нагадаю, що представником України у підгрупі з безпеки є заступник міністра оборони, тому Олексій Юрійович у будь-якому випадку залишається залученим до нашої роботи, як кажуть, за посадою. До того ж людські стосунки, чати та контакти нікуди не подінуться, – повідомив Гармаш на своїй сторінці у соцмережі. - Зрештою, ТКГ – це чисто дипломатичний майданчик, робота якого будується виключно на Мінських угодах. Завдання Мінреінтеграції набагато ширші – це формування та реалізація держполітики щодо реінтеграції окупованих територій, і ця політика виходить за межі Донбасу та Криму і є загальнонаціональною».
Гармаш вважає, що Ірині Верещук потрібен час, щоб увійти у курс справи. «Ми ще не знаємо поглядів Верещук на питання врегулювання конфлікту. По-друге, навіть якщо її погляди на сьогоднішній день дещо вибиваються із загальної позиції делегації (таке може бути через відсутність зануреності в ці питання), то їй все одно доведеться вписуватись у командну політику… Більше того, делегація України у ТКГ працює у рамках, визначених поглядами та політикою президента України, тому заміна одного ставленика президента на іншого ставленика того самого президента (якщо вона взагалі відбудеться) не може серйозно змінити політику делегації», - упевнений Сергій Гармаш.
ДО РЕЧІ
Ми не одні
Не лише в Україні є таке міністерство – у Грузії давно вже існує схоже міністерство у справах ВПО з окупованих територій Грузії, праці, охорони здоров'я та соціального захисту. Воно було створено на базі Міністерства охорони здоров'я, Мінпраці та Мінсоцзахисту. Основний наголос грузинське відомство робить все ж таки на охороні здоров'я, але також займається розселенням внутрішньо переміщених осіб і будівництвом шкіл та дитсадків у селищах, де мешкають переселенці.