У 11-му випуску 11-го сезону проект "МайстерШеф" залишив Дмитро Діхтяр. "КП в Україні" поговорила з ним про танці, улюблені страви та майбутні плани.
- Дмитре, ви - людина творча: танцюєте в балеті, малюєте, у вас своя лінія одягу. Було дивно побачити вас у кулінарному шоу. Чому таки "МастерШеф"?
- Я вирішив піти на "МастерШеф", тому що захоплююсь кулінарією досить давно, і в моєму житті був цей фактор. Я часто залишався вдома один і готував із того, що було в холодильнику. Виходили якісь божевільні шедеври, які дивували мою маму. Мені подобається кулінарія, і я вважаю, що це теж певний вид мистецтва, тому вирішив піти та спробувати себе.
- Багато хто здивувався, так як часто самі танцюристи балету розповідають, що вони рідко готують і обмежують себе в їжі... А які у вас були стосунки з готуванням до проекту?
- Одного разу я, справді, перестав їсти м'ясо і почав компонувати продукти, щоб мій організм завжди отримував усе, що йому потрібне. Це переросло у хобі. Щодо танців, то часу не завжди було достатньо, щоб готувати собі, але стимуляція була в тому, що коли ти їдеш на гастролі чи виступи, ти завжди якимось чином запасаєшся їжею. У період тренувань та репетицій ти не завжди можеш навіть вийти в магазин, у тебе немає часу. Вночі це все вже безглуздо, бо дуже хочеться спати, і ти стомлений. Тобі не хочеться йти та купувати собі їжу в магазині, витрачати на цей час. Але заготівлі – це обов'язково. Це могла бути найпростіша нарізка овочів, хумус. Я також брав із собою блендер та скороварку.
– А як ви готувалися до проекту? Ви розповідали, що дивилися усі сезони "МастерШеф", чи допомогло вам це під час шоу?
– До проекту я готувався. Перечитував інформацію про класичні страви, хотілося вивчити базу у форматі соусів, приготування тіста, м'яса. Це все намагався вивчити. Насправді я намагався імпровізувати. Мені подобається момент, коли тобі потрібно виходити з певних умов, і я думаю, що "МастерШеф" саме про це: наскільки ти можеш показати себе в різних умовах, в якихось обмеженнях і так далі.
Мої образи на проекті були незабутніми
- Вас вважали одним із найяскравіших учасників сезону. Однак деякі писали, що привертаєте основну увагу поведінкою та образом, а не кулінарією. Як до цього ставитеся?
- Я хочу сказати, що собаки гавкають, а караван іде. Зовнішній вигляд і мій образ - це аж ніяк не пов'язане з кулінарією, тому що це мій особистий вияв себе у цьому житті. У кулінарії я теж можу проявити себе, і це мені подобається. Мої знання, може, не на досить високому рівні для того, щоб вважатися професіоналом у цьому напрямі, але мені подобається те, що я роблю, тому не зупинятимуся після того, як залишив проект. Далі більше.
- Чи не виникало через ваш яскравий образ конфлікту з іншими учасниками?
- Ні, не було жодного конфлікту. Дівчатка відчували, напевно, деякі ревнощі і заздрість, бо не всі могли собі дозволити виглядати так, як я виглядаю (посміхається). Учасники були шоковані щоразу, як і глядачі, бо образи були незабутніми.
- А що щодо коментарів про хайп? Були думки, що ви прийшли на проект, оскільки не отримували бажаного результату в танцювальній сфері.
- Танцювальна сфера - це супер-крута сфера, яка ніколи не піде з мого життя, я завжди танцюватиму і розвиватимуся в цьому напрямку. Бажаний результат я отримав і реалізувався в танці досить сильно. Я відкрив у собі нові грані, коли, крім класики, почав вивчати Contemporary. Я не хочу зупинятися, і робитиму все більше і більше, бо танець для мене – це наркотик. І цей наркотик – на все життя, я думаю так.
- Ви – вегетаріанець. Це якось вплинуло на участь у шоу? Адже було багато випробувань, у рамках яких, наприклад, треба готувати м'ясні страви.
- Взагалі, ніяким чином це мені не заважало. Я вважаю, що це вибір кожної людини, і ти можеш бути вегетаріанцем, бо маєш таке ставлення до м'яса. Але це не означає, що я його не можу приготувати, або ж працювати з ним як кухар. Тому для мене це не складне завдання і умови у всіх однакові. Було б навіть нелогічно йти на таке телешоу, якби я мав якісь обмеження при приготуванні страв.
- А яке випробування було для вас найскладнішим?
- Найскладнішим було, напевно, випробування архітектури, в якому я брав участь із Дашею. Наскільки багато емоцій я відчув у цей момент. Я працював із нею вперше, і хотів би, щоб нас об'єднала якась спільна батьківщина. Вона з Полтави, і я сам із Полтави, моя мама живе там, і я дуже часто туди їжджу. Але нічого не вийшло. Я попросив її приготувати щось просте – вареники чи галушки, те, що вона готувала на відборі у телешоу. Вона дуже довго поралася, за підсумком моя турбота і ставлення до неї зазнали краху. Я почав кричати на неї, і від цього стало ще гірше, вона замкнулася. У підсумку ми подали три страви із п'яти. Для мене це було дуже складним у тому плані, що я не зміг витягнути його сам, і я мало не розірвався в той момент, коли зрозумів, що я не встигаю. Тож було так багато негативу. Але я не назвав би це конфліктом, просто ми не зійшлися характерами в роботі, це могло статися з будь-якою людиною.
Потрібно відпочити від участі у проекті
- Виходить, що до проекту Ви були зайняті переважно творчою роботою. А як зараз? Що для вас на першому місці: танці чи все ж таки кулінарія?
- На даний момент у моєму житті є все. Я займаюся фотосесіями, знімаю кіно, танцюю, малюю, шию, у мене свій бренд білизни. Мене часто запрошують працювати на проектах як модель, як перформер. На даний момент я трішечки відходжу від участі в шоу і хочу дати собі період для відпочинку, для збирання та натхнення, бо перебувати на такому проекті – досить складно. Мені потрібно трохи часу, щоб відпочити, і з новими силами прийти до моїх глядачів із новим продуктом.
- Ви розповідали, що хочете відкрити заклад, де змішаються приготування та танець. Як зараз із цим справи?
- Це все в моїх думках та фантазіях, я зараз шукаю формат, вирішення цих питань, втілення моїх ідей у реальність. Я думаю, що незабаром ми побачимо плоди моєї роботи.
Хочу відкрити школу, де танець буде арт-терапією
- Багатьом також цікаво дізнатися про вашу танцювальну кар'єру. Ви розповідали, що якось вам підсипали скло у балетки. Це було у Національній опері України?
- Ні, це було не в Національній опері України, це було у гастрольному турі, який організовував Національний театр. Там були зібрані танцюристи з усього світу, і ми їздили до Швейцарії, Німеччини, Польщі, Франції. Це тривало близько півтора місяця. Звичайно, як у будь-якій громаді, коли довго живеш із людьми, з'являються конфлікти, є улюбленці. І раптом я не зійшовся з одним хлопчиком з кордебалету. Йому хотілося танцювати мою партію, і він підсипав мені скло. Але добре, що у мене були хороші напарниці, ми дуже добре танцювали і все було супер. Але я тепер щоразу протрушую балетки перед тим, як взувати.
- Шанувальники також цікавляться з чим пов'язаний ваш відхід з балету. Невже конкуренція?
- Я просто зрозумів, що класика для мене – не межа. Є максимальний розвиток - це Contemporary, це свобода, це політ, і я зараз займаюся цим. Я хочу відкрити свою школу, яка пов'язана з танцем, мистецтвом. Це буде арт-терапія, яка допомагатиме людям за допомогою танцю пережити свої проблеми. Це буде дуже цікаво. Танець – не зупиняється на одному балеті, це правда.
- А зараз ви танцюєте у колективі чи викладаєте танці?
- Я танцюю соло. У мене немає постійної роботи, яка пов'язана з танцями. Я можу виступати лише у тих шоу, які мені подобаються. Працюю тільки фріланс, проектно. Ось зараз іде підготовка до новорічного проекту, в якому я виконуватиму номер і займатимуся ліпсингом. Всю інформацію можна буде побачити у моєму інстаграмі.
– До речі, у вас дуже яскравий інстаграм. Після проекту чи змінилася ваша аудиторія? Чи стало більше підписників?
- Так, після проекту на мене підписалися, але це не шалена кількість людей. У мене з'явилися навіть якісь свої фанати, це прикольно та цікаво. Кожен із них дає мені «зворотний зв'язок», і це дуже важливо. У моїй роботі мені хотілося б бути блогером, доносити важливу інформацію, працювати навіть якимось послом у своєму житті, з місією, яку я хочу нести. Тому мені дуже важливо отримувати зворотний зв'язок від людей. Мені це дуже допомагає рухатися вперед та розвиватися. Аудиторія стала дуже прикольною. Підтягуються ще якісь хейтери. Але ми розуміємо, що нічого страшного, якщо люди мають свою думку. Цю енергію треба викидати, бо люди сидять удома і навіть не займаються спортом, наприклад, а хейт є, треба його десь подіти.
- А чи не плануєте зайнятися кулінарним блогом?
- Збираюся зробити блог, в якому викладатиму кулінарію, буду ділитися своїми рецептами, розповідати про те, що у мене виходить, що я люблю. Паралельно поєднати це з йогою та стретчингом. Зробити тижневий блог, у якому у певні дні буде йога, уроки з стилю та готування.
Ждіть мене на великих екранах
- Ви розповідали, що любите себе балувати різними стравами. Що найчастіше готуєте?
- Моя улюблена страва це шакшука. І хоча б раз на тиждень я балую себе цим смачним і ситним сніданком. Дуже люблю супи: гарбузовий, грибний. Я люблю харчуватися, щоб мені було смачно та легко, бо потім ще цілий день проводити на ногах: бігати містом, на тренування, зустрічі. Тому найчастіше це якісь легкі та смачні страви.
- А як підтримуєте себе у формі? Дотримуєтеся дієти? Чи маєте спеціальний режим?
- Ніколи не сидів на дієті та не підтримував свій режим. Я люблю дуже смачно та ситно поїсти, і я люблю поїсти щось здорове. Режиму немає, іноді можу себе вночі побалувати та з'їсти якусь гидоту, наприклад, чіпси. Але прямо, щоб наступного дня мене це засмучувало – ні. Все нормально, живемо один раз.
- Чи чекати на вас в інших телешоу? Як плануєте надалі розвивати кар'єру?
- Я думаю далі розвиватись у такому ж руслі, як зараз: рухатися і не зупинятися, робити мистецтво. Світ повинен приймати мене таким, як я є, бо я житель цієї планети, нашої країни. Я хочу, щоб люди були більш освіченими, розумнішими та людянішими. Найважливіше - це залишатися людиною в будь-яких умовах та будь-якій ситуації. Танці та блог будуть, бренд білизни – теж у розвитку. Ми збираємося розширити стилістку та зробити ще й жіночу лінійку. Кіно? А що кіно? Чекайте на великих екранах!