У Шотландії відбувається 26 конференція країн-учасниць Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Вона триватиме до 12 листопада, але вже можна підбивати перші підсумки.
Говорячи простою мовою, держави намагаються якщо не звести до нуля (що було б ідеально), то хоча б мінімізувати викиди парникових газів та досягти так званої «вуглецевої нейтральності», відмовившись від вуглеводнів і перейшовши до «зеленої» енергетики.
Взяли та не приїхали
У Глазго приїхали президент Франції Емманюель Макрон, прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон та його колега з Італії Маріо Драгі, екс-канцлер ФРН Ангела Меркель. Королева Великобританії Єлизавета II також готувалася відвідати конференцію, але відмовилася від поїздки на вимогу медиків.
На конференції не було двох ключових учасників – Китаю та Росії – найбільших споживачів викопного палива та «лідерів» з викидів парникових газів в атмосферу. Володимир Путін і Сі Цзинпінь обмежилися відеозверненнями, в яких запевнили, що працюють не покладаючи рук на ниві переходу від вугілля, нафти та газу до сонця, моря та вітру як джерел енергії. Це трохи розчарувало учасників саміту, бо питань, зокрема до Росії та Китаю як найбільших гравців на ринку вугілля та газу, накопичилося дуже багато.
Загальну прикрість із цього приводу висловив президент США Джо Байден. За його словами, Росія та Китай усунулися від вирішення проблеми клімату, яка стосується всього світу від Ісландії до Австралії.
заявив Байден у своєму виступі маючи на увазі Китай.
– У нього тундра горить. У буквальному значенні горить тундра. У нього серйозні проблеми з кліматом, а він мовчить про бажання щось робити, - так висловився Байден про президента Росії Путіна.
Екологія – справа дорога
Поки що учасники саміту почали розбиратися з рішеннями тих завдань, які були поставлені на попередньому кліматичному саміті у Парижі у 2015 році. Тоді 175 країн-учасниць взяли на себе зобов'язання контролювати зростання температури на планеті, не допускаючи її підвищення більше ніж на 2 градуси, а ще краще – утримуючи зростання в межах 1,5 градуса. Інакше наслідки зміни клімату стануть незворотними.
Накидали план дій: для цього потрібно лише припинити вирубувати ліси в планетарному масштабі, перестати використовувати вугілля як паливо, поміняти бензинові авто на електричні і перейти на «зелену» енергетику всім разом. На всі ці процедури 2015-го заклали 30 років.
Через шість років у Глазго сором'язливо визнали: все йде не так швидко, як хотілося б. По-перше, коронавірус сплутав усі плани, тут сьогодні трохи не до кліматичних проблем. По-друге, виявляється, не всі країни готові перевести свої електростанції з вугілля на зеленку, бо це страшно дорого. По-третє, з'ясувалося, що шахтарі та нафтовики якось не надто раді прийдешнім змінам. По-четверте, умовити населення викинути своє дизельне авто та купити електрокар, який у кілька разів дорожчий, виявилося справою безперспективною, бо не у всіх є на це гроші.
Так, все впирається у гроші. Згадали, що ще 2009 року багаті країни обіцяли роздавати бідним як компенсацію за свої викиди 100 млрд доларів на рік, але то криза, то цунамі, то пандемія заважали виконувати свої зобов'язання вчасно. Зараз взагалі «відмазка» залізна: всі гроші йдуть на боротьбу з пандемією, рятувати треба людей зараз, а не екологію і колись потім. Поки зібрали лише 79 мільярдів, на електрокари для всіх не вистачить.
Гейтс сумнівається.
Про фінансову сторону благих кліматичних помислів говорив у своєму виступі на саміті у Глазго та мільярдер-філантроп Білл Гейтс. Якщо коротко, то Гейтс сказав: давайте будемо реалістами, «зелена» енергетика надто дорога для переважної більшості країн і загалом ставте реальні цілі. Поки «зеленка» не подешевшає – про жодні 1,5 градуси говорити немає сенсу. Будуть усі два, а то й більше з усіма наслідками.
- Вартість субсидування екологічно безпечного розвитку країн із середнім рівнем доходу, включаючи Китай та Індію, буде надто високою. Багатим країнам уже довелося знизити «зелені надбавки» за чистіші технології, щоб зробити їх доступними для всіх, - зазначив Гейтс. За його словами, треба взяти за основу приклад сонячних панелей або літій-іонних батарей: колись вони коштували нечуваних грошей, а тепер дешеві.
- Те саме (зменшити вартість) необхідно і для приблизно шести інших технологій, - підкреслив мільярдер. І додав: - Досягти мети 1,5 градуса буде дуже складно. Я маю сумнів, що ми зможемо цього досягти.
…а Джонсон обережно радий
Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, який хизувався на саміті без захисної маски і викликав непідробне здивування у оточуючих, висловив «обережний оптимізм» щодо деяких уже досягнутих на саміті угод.
задався риторичним питанням Джонсон.
Він також додав, що для деяких острівних держав переговори є питанням національного виживання.
Як приклад на саміті наводився сумний досвід острова Мадагаскар, де більше мільйона людей страждають від голоду, спричиненого спекою, посухою та піщаними бурями. Посіви зів'яли, врожаїв мало. За даними продовольчої агенції ООН, жителі Мадагаскару почали харчуватися листям кактусів, які зазвичай служать кормом для худоби.
Також під час саміту мешканка Австралії намагалася докричатися до голлівудської зірки Леонардо ді Капріо, який прибув на конференцію до Глазго.
- Лео, поговори з корінними народами про гідророзриви на їхній землі! - Крикнула жінка, яка виявилася власницею картинної галереї на ім'я Ріккі Данк. - Уряд щойно виділив 50 мільйонів доларів на дроблення своєї країни!
Як відомо, гідравлічний розрив пласта – це процес вилучення газу та нафти із сланцевої породи. Оператори свердловин пробурюють гірські породи вертикально, а потім нагнітають суміш піску, води та хімікатів під високим тиском у гірську породу. Рідина руйнує шари гірської породи, вивільняючи поклади газу та нафти. Дослідження показали, що гідророзриви можуть спричинити землетруси. Саме про це кричала корінна австралійка Ді Капріо, який не відповів на її прохання та пішов у конференц-зал у супроводі охорони.
Куди ж без Грети
Звичайно, без неспокійної шведської дівчинки кліматична конференція не могла б обійтися. Грета приїхала не на сам саміт (її не запрошували), а для участі в акціях протесту у Фестивальному парку, де екоактивісти голосно звинувачували лідерів держав у бездіяльності у боротьбі з глобальним потеплінням.
скандували активісти разом із Гретою.
Не те, щоб шведка наплювала на основний лейтмотив її життя – боротьбу за екологію. Вся справа в тому, що Грета Тунберг і сотні таких же «зелених» еко-активістів не вірять у те, що саміт у Глазго матиме якийсь практичний зміст:
- Вони просто політики та люди при владі, які вдають, що серйозно ставляться до нашого майбутнього. Ми говоримо: вистачить бла-бла-бла, жодної експлуатації людей, природи та планети!
Раніше Грета вже переконувала, що шотландський саміт COP не призведе до якихось великих змін і взагалі – він схожий на попередні аналогічні заходи. Нам доведеться продовжувати наполягати», – повідомила вона агентству AFP.
Відмовлятися повністю від вугілля поки що ніхто не хоче
За два дні в Глазго домовилися про таке: обіцяли не рубати з гарячого лісу та скорочувати викиди, пошукати в бюджетах зайві гроші на переорієнтацію енергетики та всіляко сприяти екоініціативам. Скріпили обіцянки підписами на папері та розлетілися, залишивши делегації засідати ще півтора тижні.
Відмовлятися від вугілля повністю поки що ніхто не може і не хоче. Давати гроші бідним країнам на боротьбу із глобальним потеплінням – також. Подавати приклад і першими робити невідомо куди провідний крок – тим паче. Все звелося тільки до того, хто на які жертви міг би піти, але невдача – не виходить…
Чи так була неправа шведська дівчинка Грета?
А тим часом, проаналізувавши показники температури повітря на планеті, Британське метеорологічне бюро зробило висновок: до кінця цього століття повітря в Європі може прогріватися до 50 градусів, якщо не буде вжито термінових заходів щодо скорочення викидів парникових газів. Бюро вказало на смертоносну хвилю тепла в Європі цього літа, яка отримала умовне ім'я «Люцифер», у результаті якої на Сицилії було встановлено новий температурний рекорд 48,8°C. «Таке було б неможливе без кліматичної кризи», - наголосили в бюро.
В ТЕМУ
Прості Рухи
На саміті у Глазго британський принц Вільям представив фіналістку премії герцога Кембриджського Earthshot Prize – 15-річну індійську школярку Вінішу Умашанкар, яка створила прасувальний візок на сонячній енергії. В Індії широко поширена практика використання таких візків, які підігріваються на вугільному паливі – щодня на їхнє нагрівання йде до 5 кг деревного вугілля. Юна індіанка знайшла практичний спосіб не забруднювати атмосферу викидами від спалювання вугілля – її візок працює на сонячних батареях майже 6 годин. В Індії використовують близько 10 мільйонів таких візків.
- Я не просто дівчина з Індії, я дівчина із Землі. Треба припинити говорити та почати робити, коли справа доходить до вирішення проблеми зміни клімату, - заявила школярка, виступаючи на саміті та викликавши овації зали. - Справа в тому, що я та моє покоління доживемо до сьогоднішніх наслідків ваших дій. Але все, що ми обговорюємо сьогодні, для мене не має практичного сенсу.
Принц Вільям у слові у відповідь підкреслив, що Вініш «присоромила всіх своїм виступом», і закликав лідерів країн «створити умови, в яких вони (юні екологи та винахідники) можуть процвітати, а їхні ідеї - масштабуватися». Потім принц обговорив із мільярдером, засновником Amazon Джеффом Безосом ідеї учасників Earthshot Prize і те, як масштабні рішення переможців та фіналістів можуть бути втілені у життя.
Трішки історії
Рамкову конвенцію Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату було прийнято 9 травня 1992 року. Конвенція спрямована на обмеження впливу клімату на людину, і її підписали всі країни та території земної кулі (практично без винятків).
Щороку представники країн та залучених організацій зустрічаються, щоб обговорити зроблені та намічені кроки щодо протидії глобальному потеплінню.
У 2015 році в рамках Конвенції було підписано Паризьку угоду, за якою країни домовилися переглядати взяті на себе зобов'язання кожні п'ять років. За рахунком 26-а Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в Глазго мала пройти минулого року, проте коронавірус вніс свої корективи до графіка цієї зустрічі.
Країни повинні звітувати про свої успіхи та невдачі, обговорити "зелене" фінансування, енергетику та заліснення. Результатом саміту буде збірка Паризьких правил (вказівок для реалізації Паризької угоди).