Днями міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що не варто використовувати вислів "турецький «Байрактар» для куплених ударних безпілотників, які використовуються на Донбасі.
«Якщо країна купує їх у нас, в іншої країни, цю зброю не можна називати турецькою, російською чи українською. Якщо держава купує її у нас, то це вже не турецький продукт. Можливо, він був зроблений у Туреччині, але він належить Україні», - заявив глава МЗС Туреччини.
«Байрактари» стануть повністю українськими
І справді, українська сторона поділяє цю точку зору і готова ділом виправити це непорозуміння з назвою. Посол України в Туреччині Василь Боднар заявив, що Київ та Анкара ведуть переговори щодо створення в Україні виробничих потужностей з виробництва безпілотників «Байрактар».
За словами українського дипломата, йдеться про повномасштабне виробництво безпілотних апаратів «з нуля» – їх зможуть будувати для потреб Збройних сил України, а також для постачання на ринки третіх країн. «Додаткові виробничі потужності повного циклу також і в інтересі турецької сторони, щоб освоювати нові ринки та спільно проводити як випробування, так і пізніше, можливо, навчання деяких іноземних колег, щоб володіти цією технологією та спільно формувати оборонну сферу», – заявив Василь Боднар.
Тим більше, що вже зараз на турецьких ударних дронах встановлюватимуть двигуни українського виробництва. Турецький виробник безпілотних літальних апаратів Bayratkar Makina планує встановлювати українські двигуни на свої нові БПЛА, які збиратимуть найближчим часом. «Ми маємо намір на всю нашу техніку, яка вироблятиметься найближчим часом, встановлювати двигуни українського виробника. Україна – наш стратегічний партнер», – заявив гендиректор компанії-виробника БПЛА Bayraktar Makina Халюк Байрактар.
Він додав, що Туреччина серед інших країн першою звернула увагу на українські технології та запропонувала співпрацю. Україна має унікальні технології у цій сфері, якими у світі володіють дві-три країни.
Ми маємо намір на всю нашу техніку, яка буде вироблятися найближчим часом, встановлювати двигуни українського виробника
Але й окрім турецьких БПЛА, з 2014 року українські державні та приватні підприємства оборонно-промислового комплексу створили цілу серію безпілотників, які закуповувалися для потреб Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та СБУ.
На сьогодні в Україні створено низку різнокласових ударних безпілотників (ударно-розвідувальні, ударні та камікадзе - принципово різних за ціною, впливом, завданнями), здатних знищувати цілі противника, уникаючи при цьому можливих як людських, так і інфраструктурних втрат. Але частина їх поки що перебуває на стадії розробки та заводських випробувань.
Stealth – дрон ACE ONE не має аналогів
В Україні є ударно-розвідувальний комплекс «Сокіл-300» від конструкторського бюро «Промінь», який за багатьма параметрами схожий на « Байрактар ».
- ТТХ «Сокіл-300»
- Розмах крила БПЛА – 14 м.
- Довжина – 8,57 м.
- Максимальна швидкість – 335 км/год.
- Проектна дальність польоту – 1000-3300 км (залежно від двигуна).
- Озброєння - керовані ракети з дальністю ураження до 10 км.
- Маса корисного навантаження – 300 кг, максимальна злітна маса – 650 кг.
Очікувана вартість одного БПЛА першої партії – близько 45 мільйонів гривень із подальшим здешевленням на 30-40% завдяки серійному виробництву.
Перше випробування «Сокіл-300» очікується наприкінці цього року.
Влітку цього року на виставці «Зброя та безпека – 2021» українські інженери представили макет багатоцільового ударного малопомітного безпілотника ACE ONE. Над дроном працювали 25 фахівців з української авіакосмічної галузі на чолі з колишнім гендиректором ДП «Антонов» Олександром Лосем та екскерівником Державного космічного агентства Володимиром Усовим.
Розробкою двигуна займалися ДП «Івченко-Прогрес» та «Мотор Січ», виробництвом планера – ТОВ «Гідробест». Безпілотник сконструйований за технологією малопомітності, що підвищує виживання бойової техніки. Він розроблений на основі новітніх технологій Stealth. Завдяки цьому, а також своїй формі плоского крила, безпілотник фактично невидимий для радарів, і його складно вирахувати», – пояснює головний конструктор та керівник проекту Олександр Лось.
Він здатний переносити у внутрішніх відсіках озброєння вагою до тонни і має «роєві можливості».
Довжина ACE ONE – 8 м, ширина – 11 м, а максимальна злітна вага – 7,5 т. За словами розробників, таких безпілотників ні в Україні, ні у світі ще не було. Швидкість ACE ONE наближена до надзвукової – 1000 км/год. Управління дроном здійснюється за допомогою системи штучного інтелекту, яка може керувати роєм таких безпілотників. За розрахунками конструкторів, безпілотник підніматиметься на висоту до 13,5 кілометра, а його бойовий радіус становитиме 1500 кілометрів. ACE ONE призначений для виконання операцій: стратегічної, оперативної та тактичної розвідки, штурмових операцій у широкому діапазоні висот, придушення супротивника протиповітряної оборони. Вартість рою ACE ONE із наземною станцією коливається від 12 до 13 млн доларів. Наразі триває активне доопрацювання цього проекту.
«Лелеки», «Фурії» та «Горлиці» - для розвідки
Підприємство "Атлон-Авіа" розробляє ударний безпілотний комплекс ST-35 "Грім".
- Швидкість до 120 км/година;
- максимальна тривалість польоту – 60 хвилин;
- злітна вага – 10 кг;
- вага бойової частини – 3,5 кг;
- типи бойової частини - термобарична, кумулятивна, осколково-фугасна;
- розрахунок – 3 особи.
Наразі також проводяться випробування цього комплексу.
Крім цього, Україна розробляє та випускає безпілотники, призначені для розвідки вдень та вночі (за наявності тепловізорного підвісу) та коригування артилерії. Найпоширеніші з них – «Лелека-100» від компанії DeViRo (радіус дії до 50 км), PD-1 та PD-2 від UkrSpecSystems (радіус дії більше 100 км), «Фурія» від «Атлон Авіа» (радіус дії до 50 км), "Валькірія" від "Авіаційних систем України" (радіус дії до 40 км).
Державне підприємство «Антонов» створює оперативно-тактичний безпілотний літальний апарат «Горлиця-2». Комплекс призначений для ведення розвідки вдень та вночі за будь-яких погодних умов, передачі отриманої інформації на командний пункт для забезпечення ефективного застосування механізованих (танкових) бригад, дивізіонів ракетних військ та артилерії, а також ескадрилей армійської авіації.
Думка експерта
Ігор Романенко, ексзаступник начальника Генштабу України:
- Як показали останні дії в Сирії, Іраку, Нагірному Карабаху та й у нас на Донбасі, роль безпілотників у сучасних військових конфліктах дедалі більше зростає. Особливо для України. Наша авіація стара, і будувати сучасні літаки та гелікоптери нам не по кишені. Тому цю прогалину частково і заповнюють БПЛА.
У нас є свої дрони вітчизняного виробництва, але поки що це в основному розвідувальні апарати. Ударний БПЛА "Сокіл", наприклад, нічим не поступається "Байрактару". Якщо на турецькому апараті встановлені керовані бомби, то у нас ракети, які можна використовувати за будь-якої погоди. В Україні зараз будуються підприємства із випуску БПЛА. І ми вже маємо Центр з підготовки персоналу, обслуговування та апгрейду безпілотників.