«Слуги народу» вирішили не зволікати з рокіровками в уряді. Вже у середу, 3 листопада, у чотирьох міністерствах Кабміну Дениса Шмигаля з'являться нові керівники. Звільнення та призначення пройдуть без сюрпризів. У відставку підуть ті міністри, чиї прізвища вже тиждень активно обговорюються в кулуарах парламенту і про які детально писала «КП" в Україні».
Прізвища наступників також підтверджуються: замість віцепрем'єра, міністра з питань стратегічних промисловостей Олега Уруського, який подав у відставку, прийде головний митник країни Павло Рябікін; замість віцепрем'єра, міністра з питань реінтеграції та окупованих територій Олексія Рєзнікова, який подав у відставку, – народний депутат Ірина Верещук; замість міністра оборони Андрія Тарана (піде за станом здоров'я) – міністр Олексій Рєзніков; замість міністра екології Романа Абрамовського (подав у відставку ще 29 жовтня) – його заступник із ІТ Руслан Стрелець.
Без конфліктів у ЗСУ та сильного конкурента
Найбільше питань та суперечок у суспільстві викликають кадрові ротації в оборонному блоці. Наприклад, чому президент Володимир Зеленський не схотів вносити кандидатуру Ірини Верещук на посаду міністра оборони, а зупинив свій вибір саме на Рєзнікові. На відміну від Рєзнікова Верещук неодноразово натякала на своє бажання та потенціал стати саме міністром оборони.
Почнемо із того, що міністр оборони Андрій Таран ще не подав у відставку. На момент написання цього тексту він перебував разом із президентом Володимиром Зеленським у Великій Британії. За словами прессекретаря глави держави Сергія Никифорова, у міністра оборони в Лондоні намічено щільну і важливу програму, тому розмови про його потенційну відставку можуть йому завадити.
Такі кадрові ротації говорять про те, що президентові потрібні хороші медіаспікери на цих посадах
Знову ж таки, якщо немає відставки, то немає підстав говорити про подання кандидата на цю посаду. Зеленський ще публічно не висловлювався про готовність чи необхідність замінити міністра оборони Андрія Тарана. Про це говорять лише депутати фракції «Слуга народу».
– Це рішення президента, – заявив у кулуарах Верховної Ради голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, відповідаючи на запитання журналістів, чому Верещук претендує на пост міністра реінтеграції, а не Міноборони.
- Такі кадрові ротації говорять про те, що президентові потрібні добрі медіаспікери на цих посадах. Потрібен міністр оборони, який зможе публічно все ясно пояснювати. Рєзніков, на відміну від Тарана, відмінний спікер. І потрібен медійний міністр з питань реінтеграції. Верещук впевнено почувається перед камерами. З легкістю зможе пояснювати позицію Зеленського з питань Донбасу, – каже політолог Руслан Бортник.
А на уточнююче запитання, навіщо ускладнювати кадрову «шахівницю», чи не простіше було б не чіпати Рєзнікова, а просто призначити міністром оборони Верещук, експерт вказав на неприйняття військовими міністра-жінки та питання персональної довіри Зеленського.
– Є кілька факторів. Перший - немає впевненості, що наразі армія позитивно сприйме жінку міністром оборони. Другий – на посаді міністра потрібен сильний менеджер та медіатор, щоб не допустити подальшого нарощування рейтингу головнокомандувача Валерія Залужного. Офіс президента цього дуже боїться. До того ж до Рєзнікова є персональна довіра Зеленського, оскільки він політично та фінансово пов'язаний із групою «95 Квартал» (спільний бізнес).
Дещо іншу причину кадрових ротацій в оборонці називає політолог Вадим Карасьов. За його словами, Зеленський взяв курс на розбудову повноцінних робочих відносин у ЗСУ, а не на вирішення вічних конфліктів.
- Конфлікт, який був між Хомчаком і Тараном, вносив деструктив до оборонної політики країни. Зеленський вирішив поставити крапку у всіх цих змаганнях: хто головніший, хто крутіший і хто більше впливає на оборонне замовлення. Тому влітку звільнили Хомчака, а тепер йде у відставку Таран, – каже Вадим Карасьов. – Нині потрібен повноцінний цивільний міністр оборони, який до того ж обізнаний у військовій тематиці. Перед ним стоятиме глобальне завдання – побудувати конструктивну роботу у трикутнику Міноборони, Міністерство стратегічної промисловості та ГШУ. І Рєзніков – хороша кандидатура.
Коли в тебе друг – президент
За інформацією «КП" в Україні», Ірина Верещук була засмучена, коли дізналася, що Володимир Зеленський безапеляційно «поховав її прагнення» стати міністром оборони. Як "втішний приз» їй запропонували Міністерство реінтеграції. Нібито поклопотався про це Леонід Кучма, який перейнявся симпатією до Верещук під час її керування Міжнародним центром балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик.
каже наближений до Банкової політтехнолог.
Експерти прогнозують, що Ірина Верещук буде непоганим міністром реінтеграції. І все через те, що був гарний попередник.
– Верещук упорається. Робота міністерства налагоджена добре. Апаратних війн немає, а є чітка політика держави щодо цих питань, - каже Вадим Карасьов.
Водночас його колега Руслан Бортник вважає, що призначеннями Рєзнікова та Верещук команда президента подає погані сигнали зовнішнім партнерам.
- Потенційне призначення Олексія Резнікова, який займався мирним врегулюванням на Донбасі, міністром оборони, тобто людиною, яка займатиметься обороною Донбасу, говорить про те, що команда президента не має чіткої стратегії щодо миру та оборони. Адже, по суті, людину переводять із статусу адвоката до статусу прокурора одним рухом. А якщо немає стратегії, то не має значення і прізвище міністра, який має втілювати її в життя, - наголошує Бортник.
Є й третя думка. Не можна прогнозувати, якими міністрами будуть Рєзніков та Верещук, доки вони не представлять свої програми.
каже політолог Сергій Биков.
У рокіровці Рєзніков - Верещук цікавий ще один факт. Він неминуче спричинить рокіровку у Тристоронній контактній групі. Олексій Рєзніков був першим заступником у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. У разі обрання його міністром оборони він не зможе обіймати цю посаду.
- Рєзніков був «яструбом» на переговорах ТКГ. Росіянам це не подобалося. Вони його хотіли давно замінити. Тепер є передумови, що у ТКГ буде призначено нового переговорника. І це не Верещук. Обговорюється, що це може бути Сергій Льовочкін, – каже один із «слуг»-парламентарів.