Український продюсер та засновник проектів Quest Pistols, "Гриби", "Нерви" та Wellboy Юрій Бардаш дав інтерв'ю Дмитрові Гордону. Музикант розповів про наркотики, бійки з колишньою дружиною та українство.
Про переїзд та життя у США
– Тут мені стало нецікаво. У мене все зрозуміло, все класно. У мене була моя дружина (співачка Христина ЛУНА. – Прим. ред.) на 4-му або 3-му місяці вагітності. Я їй сказав: "А давай поїдемо до Америки? На ПМП?", і вона погодилася. Ми поїхали до Лос-Анджелеса. Ми прожили там два роки чи півтора. Там ми знайомилися з американською культурою. Займалися оформленням документів, народився син... Я це хочу показати в кіно, як сидять три американські офіцери, а на телефоні - російська людина. Ти заходиш до них, і ти маєш розповісти так, щоб тобі повірили, - поділився музикант.
Він додав, що не працював у США, у нього всі проекти були в Україні.
- Я повернувся... Це система американська. Як навчають дітей у школі. Там в автоматах фанта, спрайт, кока-кола. Води нема. Медична система. Там лікар не має права зайвого слова сказати. Щодня чеки та рахунки приходять. До переїзду я гроші взагалі не рахував. Поліцейська система... З цією дисципліною душа зникає. Не відчув я свого і повернувся назад, – розповів Бардаш.
Про проект "Гриби"
Юрій зазначив, що назву вигадав один із учасників колективу. За його словами, це звучить круто, коли кажуть: "Здрастуйте! Ми "ГРИБИ".
– У цьому проекті склалося все. Над ними попрацювала велика кількість людей.
"У мене немає ані квартири, ані машини"
– У мене немає жодної квартири чи машини. У мене є команда людей, за якими я стою. І стою за те, щоб мали хороші зарплати. Всі гроші, які заробляю, тут же "пуляю". Маю величезний досвід, і є певний народний авторитет. Наразі я мешкаю в будинку 300 м. кв. Їжджу з водієм-китайцем Кі Го. Мені вистачає всього, щоб допомагати незаможним. Моя роль - поїхати кудись у село та знайти творчу людину, витягнути. Потім навколо неї створити команду, знайти гроші та продакшн. Якщо в тебе правильний мотив у житті, то "кеш" прийде, - розповів Бардаш.
Про Кузьму Скрябіна
- Він шикарний. Я коли потрапив на проект "Шанс", то мені сказали: "Є Могилевська і Кузьма". Мені нашіптували: "До Могили не ходи". А Кузьма сказав: "Мені по*уй, що ти робитимеш". І я такий: "О, підходить". Ми три роки пропрацювали. Це була вільна людина. Він не напружував, не говорив. Він завжди казав: "Роби!" Він любив Quest Pistols. Його вся країна любила, у ньому понтів було нуль.
Про шоу-бізнес
– Наразі мені конфлікти нецікаві. Про те, що Сєрьога мене згадав у тексті... Він це написав, бо йому теж це треба. Як у нас відбувається із артистами зазвичай. Хтось злітає – у всіх інших починає бомбардувати. Це називається шоу-бізнес. У всіх це відбувається, – поділився продюсер.
Причини бід українців та "чий Крим?"
Юрій зазначив, що не може говорити про причини бід, бо "не експерт".
- Глибше все це. Щоб у цьому розбиратися, потрібно мати інсайди. Це я розумію. Якщо "емоційно" і повернутися назад, то "цей поганий, а цей добрий". Але зараз уже якийсь час минув, і ти розумієш, що є шахові гравці на цій дошці, їх багато. Це ще те, що ми перебуваємо між двома цивілізаціями - західною та східною. Ми посередині, і нас рвуть на частини. Я ні за те, ні за інше. Я за наше українське, "чортівщину".
Після чого Гордон сказав Бардашу: "Я вам питання "чий Крим?" не поставлю. Я вас спитаю: ви для себе зрозуміли, чий Крим?"
- Спасибі за запитання. Тому що в слові "зрозуміли" є певний період, який має бути для усвідомлення. Це 100%. Для мене Крим, звичайно, український. Завжди ним був і мав залишатися. Це факт. Як може бути інакше? Прийшли люди, забрали... Ну тобто типу? Як на це запитання можна відповідати інакше, - сказав музикант.
Про список "Миротворці"
Артист зазначив, що його внесли, напевно, тому що приписали до "ватників", "сепарів" та "малоросів".
- Звичайно, мене зачепило. Ну а як ви думаєте? Це ж мій народ! Природно. І, найімовірніше, я був у якомусь такому стані, жорсткому, сам усередині... Це мій конфлікт був. І гадаю, що він не тільки в мене був. Мені ось там писали "Хто тебе утискає?" Я відчував образу, і, звичайно, це зачепило. Мовне питання - це дуже тонка тема. Мова держави старша за саму державу. Коли кажуть "Чому не державною?", то мовби кажуть "Заткнись!". Не всі можуть легко перейти на українську.
Проте наразі музикант "заспокоїв свій внутрішній світ і направив себе у бік вивчення українства у собі".
- Першою держмовою має бути українська, друга - англійська. Російську мову можна зробити третьою. Нею говорить багато людей. І не плутати це із росіянами. А як щодо того, що вона пішла від Київської Русі? Київська Русь – це ми. Чому я звідси не їду? Тому що це земля свята. Можна було спокійно поїхати до Москви, але нецікаво. Тут чародійство мчить. Ми тут реально дуже круті. Зараз трохи розслабимося і злетимо, ось що станеться з Україною найближчим часом.
Про наркотики та алкоголь
- У своєму житті вживав усілякі наркотики, окрім важких. Ну травку. Травка, я вважаю, це найважчий наркотик. Чесно. Багато хто зі мною не погодиться. Але це так само, як пиво я вважаю найжорсткішим алкоголем. Чому? Бо ніби щось легеньке, буль-буль-буль – і ти вже алкоголік. З великим животом. Так само працює трава. Начебто покурив - начебто розслабився, амбіцій більше немає, перемагати ти вже не хочеш нічого і нікого. Тобто всі проблеми йдуть, контроль увесь іде. Ти просто стаєш ватою. Не в тому сенсі... Ну, коротше, тіло ватяне, ти кайфуєш.
У 27 років Бардаш також "познайомився" із синтетичними наркотиками. За словами музиканта, у цій "принаді" він пробув три роки. Однак він заперечує, що був наркозалежним.
- Спочатку після наркотиків "плющить", відчуваєш ейфорію, а потім настає "відхід". І це найгірший стан, який може бути у людини. Це коли виходить ця вся хімія з тебе. Тобі огидно. Ти злий. Тобто ти штучно себе хитнув, а потім яма. Жорстка яма. 10 років витратив на траву. Це найжорсткіший полон, у якому я був, – розповів продюсер.
"Зав'язати" йому допомогла Свято-Успенська Почаївська лавра, що на Тернопільщині.
- Я поїхав до Почаєва. Я посидів там, коротше, послухав. Я молився... Ну, був послушником. Знаєте, що це таке? Це коли ти молишся, робиш будь-яку чорну роботу. Згадав, що таке праця.
Про колишню дружину та бійки
За словами Бардаша, їхній шлюб із Христиною (Луна, співачка. -Прим. ред.) був у той час, коли "були наркотики і жодного розуміння одним одного".
- Багато кайфували, нібито багато. Я не знаю, мабуть, ми з нею зустрілися з нашими психологічними ранами, у кожного своїми, напрацьованими. І – тиць! - коса на камінь, я б так сказав. Вона коса, а я камінь тоді. Ми один одного били. То були психологічні бійки. І ляпаси, звичайно ж, були, лящі.
Юрій розуміє, що бити жінку не можна. Якщо чоловік таке дозволяє, це слабкість.
- Коли починається рукоприкладство – це слабість, це істерика. Я її бив і себе бив. Можна головою об стінку битися – чули таке? Чи бився я об стіну головою? Звісно. А що тут такого? Я не зрозумію. Якщо кожен чоловік загляне всередину себе, там такі внутрішні істерики сидять. Боляче серцю. Набагато болючіше, аніж голові.
Про зради дружини
Він не шкодує, що тоді написав пост про те, що Христина пішла до музиканта Олександра Волощука.
- Я ні про що не жалкую, але цього абсолютно не треба було робити. Тому що це у першу чергу вдарило та кинуло тінь на Христину – матір моєї дитини. Треба було просто піти набити йому пику – і все. Але як би ми живемо у суспільстві, де вже нікому пику не наб'єш, так? Тому що можна одразу отримати пред'яву. Нині трохи інший світ. Але загалом, звичайно ж, це дичина – ось усе, що я написав. Хотілося б це не згадувати. - сказав він.
Бардаш додав, що зараз дуже змінився, тому знаходить усю цю "писанину" негідною.
Про Wellboy
Бардаш зазначив, що його захоплює успіх артиста. Однак спочатку ніхто не хотів його сприймати.
– Мене захоплює мегауспіх, який стався з ним за тиждень. Оце мене захоплює. Бо коли ти приїжджаєш до села і кажеш бабусі та його мамі: "У нього талант", а сам думаєш - а як їх не ввести в оману, цих людей... Ти думаєш: "Насипав їм тут, вони про тебе тепер думають, що ти продюсер... А як ти будеш з цим - незрозуміло. І коли запустив Wellboy... І він підриває просто. Люди пишуть: "Спасибі". Коментарі такі: "Ніколи не писав українською - а сьогодні захотів". У мене не було артистів, у яких так ллється українська мова, культура з нього просто пре. І це мене захоплює.