Американські ЗМІ опублікували розслідування проблем у роботі соцмережі, яке називається «Архів Фейсбук » («Facebook Papers»). Це викликало різку реакцію з боку голови компанії Марка Цукерберга, який назвав досьє «спробою подати спотворену картину» про компанію.
Цукерберг проти несумлінної критики
«Добросовісна критика» допомагає Фейсбуку стати кращим, проте спроби, які робляться останнім часом, спрямовані на те, щоб обмовити компанію. На мій погляд, те, що ми бачимо зараз, це скоординовані зусилля щодо вибіркового використання документів, що втекли, з метою представити спотворену картину про нашу компанію», - повідомив Цукерберг.
Нам потрібно балансувати між поняттями соціальної справедливості, такими як свобода слова та зниження шкідливого контенту
При цьому він визнав, що «великі організації мають піддаватися перевіркам». Крім того, за його словами, компанії не повинні приймати рішення про свою медійну політику самі, у деяких питаннях потрібно застосовувати держрегулювання.
"Коли ми приймаємо рішення, нам потрібно балансувати між поняттями соціальної справедливості, такими як свобода слова та зниження шкідливого контенту, або між впровадженням шифрування для конфіденційності та наданням допомоги органам правопорядку", - заявив глава компанії.
Фейсбук вводить в оману
У складанні досьє брали участь 17 американських ЗМІ, включаючи The New York Times, The Washington Post, Politico, CNN, The Verge, Associated Press та Bloomberg. У розпорядженні журналістів опинилися внутрішні документи компанії, передані колишньою співробітницею Фейсбуку Френсіс Хауген.
Хауген - спеціаліст з обробки даних із 15-річним досвідом роботи в технологічній сфері. Вона прийшла до Фейсбуку у 2019 році. За словами Хауген, вона хотіла боротися з дезінформацією, тому що незадовго до цього її близький друг захопився онлайн-теоріями змови і припинив стосунки з нею. У компанії Хауген працювала у підрозділі, який відповідав за протидію дезінформації під час виборів у всьому світі. Після обрання президента США у листопаді 2020 року його розформували, і навесні 2021 року Хауген звільнилася.
Перед відходом вона скопіювала десятки тисяч внутрішніх документів компанії. І поділилася частиною з них з The Wall Street Journal, а також написала кілька скарг до комісії з цінних паперів та бірж США. Хауген стверджувала, що Фейсбук вводить інвесторів в оману, оскільки публічні заяви компанії не відповідають її реальним діям.
У Цукерберга надто багато влади
Хауген виступила на слуханнях у Конгресі з цього приводу. Так, зокрема, вона стверджує, що продукти Фейсбуку «шкодять дітям, розколюють суспільство та послаблюють демократію». Керівництво компанії знає про проблеми і розуміє, як їх можна вирішити, але нічого не робить для цього або робить недостатньо, тому що ставить прибуток вище за суспільне благо. На думку Хауген, у руках Цукерберга сконцентровано занадто багато влади, а Фейсбук не здатний змінитися самостійно і потребує зовнішнього контролю та регулювання.
У самій компанії наполягають, що всі заяви Хауген і журналістів-розслідувачів вирвані з контексту. І що Фейсбук приділяє велику увагу безпеці користувачів. Там зазначили, що за останні п'ять років направили 13 мільярдів доларів на безпеку користувачів.
За нападками на Фейсбук стоїть держава
Видання CNN повідомляє, що це найбільша криза за всю історію Фейсбуку. Компанія зіткнулася й із хвилею інтересу з боку Конгресу США. Демократи та республіканці погодилися з необхідністю додаткового державного регулювання соцмережі.
Критика на адресу компанії Цукерберга звучала від конгресменів, які закликали регулюючі органи розслідувати інформацію, що надходить, про те, що соцмережа завдає шкоди дітям і поглиблює розкол у суспільстві. Так, Річард Блюменталь, голова підкомітету Сенату з торгівлі, порівняв продукти Фейсбуку із цигарками, заявивши, що вони викликають таке ж звикання.
сказав Блюменталь.
А минулого року Федеральна торгова комісія та 48 штатів США подали до судів позови до Фейсбуку. Компанію звинуватили в порушенні антимонопольного законодавства, що протягом останніх десяти років вона використала свій вплив, щоб «придушити конкуренцію, і все це за рахунок звичайних користувачів». У заявах позивачів говориться, що Фейсбук використовує щодо менших конкурентів стратегію «купи чи закопай». Вони вимагали продати куплені в 2012-2014 роках месенджер WhatsApp та соцмережу Instagram для «відновлення сумлінної конкуренції».
У компанії назвали ці дії уряду нападками на успішний бізнес.
Що ще відомо з «Архіву Фейсбуку»
- Марк Цукерберг заявив у Конгресі, що соцмережа видаляє 94% висловлювань, які розпалюють ненависть. Але внутрішні документи показують, що видалення зазнають менше 5%.
- Перед виборами президента США у листопаді 2020 року Фейсбук посилив боротьбу з дезінформацією. Але відразу після виборів багато інструментів контролю було відключено. Хоча експерти попереджали, що в соцмережі поширюються чутки про фальсифікації на виборах і виходять пости із підбурюванням до насильства.
- У 2020 році влада В'єтнаму під загрозою блокування зажадала від Фейсбука цензурувати публікації місцевої опозиції. Марк Цукерберг, за словами джерел The Washington Post, особисто ухвалив рішення підкоритися вимогам в'єтнамської влади.
- Існують VIP-користувачі Фейсбуку, на яких не поширюються звичайні правила модерації контенту. Крім того, керівники компанії могли особисто визначати, чи порушує той чи інший пост відомого користувача (наприклад, політика чи знаменитості) правила соцмережі.