Всемогутня Рада національної безпеки й оборони дісталася й нашого словникового запасу і презентувала глосарій з 64 пунктів. Над складанням документу, якщо вірити вступній частині, працювали 14 найважливіших державних інституцій починаючи від Національної академії наук, Офісу президента і закінчуючи СБУ та Міноборони.
Сенс великої праці зводиться до боротьби з російською пропагандою щодо подій в Криму і на сході України: як і що потрібно правильно називати.
«КП" в Україні» заглибилася в читання і поцікавилася думкою експертів.
Юридичні нюанси
Глосарій - це такий вид словника, де розтлумачуються специфічні терміни або вирази, які часто використовуються. У документі РНБО такими є визначення, якими оперують російські політики і ЗМІ. Наш глосарій називає їх фейками або кліше і пропонує ідеологічно вивірені аналоги. Їх рекомендовано використовувати чиновникам, дипломатичній службі, а також громадським організаціям і засобам масової інформації.
Більшість термінів не викликають питань. Ну хто з розсудливих українців стане публічно стверджувати, що у 2014-му було «повернення Криму Росії», а не найсправжнісінька «збройна агресія Росії проти України в Криму»? Або що на сході України відбувається «агресія України проти громадян Донбасу», а не наша «антитерористична операція/Операція Об'єднаних сил». Або називати події 2013-2014 років «державним переворотом» замість «Революції гідності» та «Євромайдан»!
[Quote_kp type = "inr_left" text = "Міжнародне гуманітарне право накладає на країну, що окупувала, ряд зобов'язань: не можна нав'язувати інше громадянство, конфіскувати приватну власність, закликати до армії країни-окупанта"]
Але з деяких термінів питання все ж є. Наприклад, чому в числі російських фейків виявилося поняття «анексовані території України», яке часто вживається в міжнародних заявах? І це, виявляється, неправильно. Згідно з рекомендаціями РНБО, слід говорити і писати «тимчасово окуповані території».
[/Quote_kp]
- Зі смислової точки зору між цими термінами начебто немає різниці. А от з правової позиції вона є. Окупація не змінює юридичного статусу держави, анексія означає її насильницьке приєднання до іншої держави. Кажучи про анексію Криму, ми ніби погоджуємося, що його від України вже відірвали, - роз'яснює експерт-міжнародник Ігор Бідний. - Точні формулювання важливі навіть з точки зору захисту прав населення. Міжнародне гуманітарне право накладає на країну, що окупує, ряд зобов'язань: не можна нав'язувати інше громадянство, конфіскувати приватну власність, закликати до армії країни-окупанта і так далі. Анексія території практично робить людей, які на ній проживають, безправними.
Запишіть, а то забудете
Мабуть, основна біда глосарію в тому, що правильні, за версією РНБО, визначення досить важкі, щоб ними можна було легко оперувати. Наприклад, замість «закону про особливий статус Донбасу» слід говорити і писати «Закон України про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Для документа саме те, а а ось для розмовної мови - важко.
Або ось таке кліше - "Кримський міст". Це знову неправильно. Згадувати про нього слід як про «незаконно побудований перехід між тимчасово окупованою АР Крим і РФ через Керченську протоку». На крайній випадок додавати слова «так званий» Кримський міст. Але так званий - це як би є і як би немає. А міст - він стоїть, і все тут.
Непросто буде, якщо мова зайде про російський термін «блокада Криму». Це у них за поребриком блокада, а у нас - «тимчасове (до деокупації) припинення товарообігу, електро- і водопостачання до Криму». Втім, якщо не можете вивчити, то Радбез допускає вживання слова «блокада», але з обов'язковим продовженням «у відповідь на тимчасову окупацію півострова Росією».
Цілком логічне заперечення терміну «народ Донбасу»! Це як говорити «народ Троєщини» або «народ третього під'їзду». Є «мешканці ОРДЛО, які перебувають під тимчасовою окупацією Росії». Допускається «жителі непідконтрольних уряду територій України». А використовувати прийнятий термін «населення Донбасу» РНБО, мабуть, не наважився, тому що тепер незрозуміло, де наше населення Донбасу, а де не наше.
В СРСР вчили правильно
«Серед степу широкого, на Вкраїні милій...» Ех, не знав Тарас Шевченко, коли писав свій «Заповіт», що через двісті років після його смерті з приводу прийменників «в» і «на» будуть сперечатися не тільки філологи, але й політики. РНБО поставив крапку: «в» Україні і «на» Донбасі.
роз'яснює кандидат філологічних наук Наталія Терещенко.
Словосполучення «на Україні», яке зазвичай вживається в російських ЗМІ, історики пояснюють імперськими амбіціями і намаганнями росіян позиціонувати Україну як окраїну Росії.
До речі, у радянських україномовних школах теж вчили писати і говорити «в Україні». І пояснювали, що «на» придумано поганою царською Росією, яка не давала Україні самостійності, а радянська влада дала.
Дві війни
У список російських фейків-кліше потрапили «Велика Вітчизняна війна» і «Громадянська війна в Україні». Першу рекомендується замінити на «Другу світову», що під гаслами десовєтизації Рада вирішила ще у 2015-му.
Замість «громадянської» РНБО рекомендує вживати «збройна агресія Росії проти України», «акт російської агресії в порушення статуту ООН» або просто «російсько-українська війна». Навіть без слова «гібридна». Що відповідає дійсності.
Ну і наостанок для користі справи РНБО вніс ясність в деякі питання географії. Хоча, скоріше, нагадав правила бозна якої давнини, які геть не сприймає російська пропаганда. «Прибалтика» або «Прибалтійські республіки» - це «країни Балтії», тому що у 2017 році Латвія, Литва та Естонія публічно звернулися до ЗМІ з таким проханням.
«Білорусії» немає. Є «Білорусь». Це офіційна назва країни і єдино правильний варіант.
Далі... «Придніпровська Молдавська Республіка», «Республіка Абхазія» і «Південна Осетія» такі ж фейкові словоутворення, як «ДНР» та «ЛНР» (вибачте, ОРДЛО). Так ось, є «Придністровський регіон Молдови» (можна додавати «який знаходиться під контролем Росії»), «окупована Росією грузинська територія Абхазія» і «окупована Росією територія в Цхінвальському регіоні Грузії». До речі, такі ж формулювання - в грузинському законі про окуповані території.
Коментарі експертів
Кость Бондаренко, керівник фонду «Українська політика»:
- Якщо комусь глосарій і принесе користь, то це апарату РНБО. Вони показали, за що отримують зарплату, і, можливо, їм випишуть до Нового року премії.
А мешканці України будуть думати і говорити, як до глосарію думали і говорили. Існує багато фраз та зворотів, які вже устоялися і які люди не стануть змінювати на догоду відомству Олексія Данилова. Нав'язані словосполучення так само не приживуться, як «поетки» і «членкині».
Микола Спиридонов, експерт Українського інституту політики:
- З точки зору протистояння російській пропаганді, можливо, це і потрібно. Тільки терміни, які пропонує РНБО, не звучать як нейтральні. Вони теж по суті є кліше. Хоча «тимчасово окуповані», звичайно, звучать більш оптимістично. Як і заміна «блокади» на «тимчасове припинення».
Але головний момент в іншому. В Африці, як ви знаєте, накладалося табу на деякі слова. Вважалося, що коли їх вимовити, почнуться якісь магічні дії. Щось подібне відбувається і нині, і це дає можливість чинити тиск на журналістів та політичних експертів. Вжив табуйоване кліше - і можна оголошувати агентом Кремля.
Олексій Якубін, кандидат політичних наук:
- Якщо ми живемо у демократичній країні, то державні структури не мають займатися формуванням живого політичного диспуту. Не можна спускати згори вказівки, як треба говорити і писати, не можна нав'язувати фокус-увагу. Для політичного розвитку країни це нічого не дасть, навпаки, викличе відторгнення.
Не далі як навесні Олексій Данилов говорив, що «ніякого Донбасу не існує». А в глосарії рекомендує говорити «на Донбасі». Так є Донбас чи ні? Щодо подій, які відбуваються наразі, на рівні юридичних документів даються різні тлумачення. Цей глосарій не тільки не усуває суперечливі моменти, але й вносить ще більшу плутанину. Можу припустити, що в ЗМІ розпочнеться стеження-гра за словами політиків і представників влади: дивіться, він говорить не за глосарієм!