13 жовтня, у 80-ті роковини масових розстрілів євреїв міста нацистами під час Другої світової війни, у середмісті Дніпра провели Марш Пам’яті, який розпочали зі спільної молитви. Саме тут у 1941 році окупанти збирали єврейське населення і протягом двох днів вбили 11 тисяч євреїв.
Представники єврейської громади наголошують – нині надважливо, що до заходу приєдналися люди різного віку, а також лідери багатьох релігійних конфесій.
«Це має колосальне значення для мешканців міста, всієї України. Це приклад для всього світу. Ми йдемо вже Маршем Життя — в пам’ять про той марш смерті, що був тут у 1941-му році. Тоді люди прийшли сюди зі своїми особистими речами, їх потім відібрали. Символ, який несуть учасники маршу, – рукавиці дівчинки, котру було розстріляно», – каже директор єврейської громади Дніпра Зеліг Брез.
Пізніше у парку Гагаріна провели великий траурний мітинг біля стели жертвам Голокосту. Тут планують звести великий меморіальний комплекс, що символічно зобразить сходи у небо, якими підіймалися душі невинно вбитих людей. Їхні імена, які вже понад 30 років збирає єврейська громада Дніпра, також увічнять тут. Архітектором проєкту є Олександр Сорін, який також проєктував центр «Менора».
Нині, аби вшанувати пам’ять загиблих, на місці трагічних подій запалили шість свічок – як символ згублених під час Голокосту 6 мільйонів євреїв.
«Якщо ми побачимо антисеміта, то дамо йому зрозуміти, що сьогодні в Україні немає місця для цього. Потрібно всіх поважати. Немає місця приниженню та ненависті. У нашому місті світло – не лише в фізичному, а й духовному сенсі. Ми бачимо дружбу і толерантність», – сказав головний рабин Дніпра та регіону Шмуель Камінецький.
Під час мітингу учні НВК № 144 зачитували спогади зі щоденників мешканців Дніпра та відтворювали страшні епізоди тих подій у віршах. «Ми готувалися до цього заходу, діти виконали великий обсяг пошукової роботи. Адже все, що звучить тут, воно у серцях наших дітей. Бо для єврейського народу – це дуже велика трагедія. І всі мають це розуміти. Ми раді, що багато інших школярів відгукнулося. І що ми – єдині», – розповіла директорка НВК Олена Краснова.
Звертаючись до учасників траурного мітингу, міський голова Дніпра Борис Філатов наголосив, що, заперечуючи зло, потрібно розуміти – попереду є віра та надія, а уроки минулого мають величезне значення: «Я хотів би сказати про банальність зла. Кожна вдумлива людина, надто вірянин, коли намагається осмислити цю катастрофу, вона ставить собі багато питань: як Всевишній міг це допустити, як це допустили люди. Та щодня, коли ми стикаємося зі злом (навіть у найменшому прояві), ми не можемо вступати в угоду зі своєю совістю. Ми повинні заперечувати зло».
Загалом за статистичними даними у Дніпрі до 1941 року проживало від 90 до 100 тисяч єврейського населення. Протягом нацистської окупації 1941-1943 років було знищено від 17 до 21 тис. євреїв міста. Родина першого секретаря Посольства Ізраїлю в Україні Марка Довева також зазнала чималих втрат: «Від нас йде покоління, яке ще знало цих євреїв. Приходить нове, якому інколи здається, що цього не було або що це не має до них жодного стосунку. Тому саме сьогодні питання пам’яті та її увічнення є принципово важливим, щоб це ніколи більше не повторилося. Історія – це не збірка розповідей. Це уроки, які повинні вивчити всі ми».