Вчені попереджають: якщо екстрено не почати вирішувати проблеми річок, країні загрожує глобальне зневоднення. Про здоров'я і долю наших річок кореспондент «КП в Україні» поговорив з двома вченими: професором кафедри екології державного університету «Житомирська політехніка» Оленою Уваевой, яка вивчає прісноводних молюсків і їх роль у здоров'ї річок, і завідувачем відділом екологічного нормування Інституту проблем природокористування та екології НАН України Василем Андрєєвим (м Дніпро).
Коли в річках зникне останній молюск...
Коли в річках зникне останній молюск, у людства однією глобальною проблемою стане більше, а вода в прісних водоймах стане ще менше схожою на воду. Молюсків-фильтраторов, які мертву воду роблять живий, а брудну - чистої, вже потрібно рятувати, і вони врятують нас, вважає Олена Уваева.
- Коли я працювала над своєю докторською дисертацією, - провела експеримент на здатність молюсків до очищення води так званого відсічна водосховища в Житомирі, - розповідає Олена Уваева. - На жаль, мої випробовувані не впоралися з місією, вони загинули - настільки в цій водоймі брудна вода. Я з упевненістю можу заявити, що в басейнах усіх річок України ситуація з водою катастрофічна.
Конкурент для жабродишащіх молюсків - надлишок органіки в річковій воді - при окисленні органіка забирає у мешканців водойм життєво необхідний їм кисень. Смертельно небезпечно для них і високий вміст сполук важких металів, яке в ряді водойм в кілька разів перевищує гранично допустимі норми. Це, зокрема, мідь, цинк, залізо. Ну і пестициди, які з полів в кінцевому підсумку потрапляють у водойми.
Але і це ще не все. Виробництво «чистої» електроенергії гідроелектростанціями не таке вже й чисте. Воно убивчо для річок. Олена Уваева вказала на небезпеку для мешканців малих річок розвитку так званої малої гідроенергетики. Струмки і невеликі річки з нерегульованим стоком - свого роду заповідники для водних мешканців, в тому числі і молюсків. Як тільки і там з'являться греблі, їм стане зовсім погано.
Але ж вимирання навіть одного виду тягне розрив харчових ланцюгів і симбіотичних зв'язків - це черговий удар по біорізноманіттю, який обов'язково рикошетом вдарить і по людині.
- Це розуміють вчені, але у них немає важелів впливу на прийняття рішень, - з жалем відзначила Олена Уваева. Як позитивний приклад вона привела Польщу, де вчених почули законодавці. Результат: вода у Віслі чиста.
Кожна нова гребля вбиває річки
Про катастрофічні зміни гідрології річок басейну Дніпра розповідає Василь Андрєєв.
Ще одна гребля, ще один ставок на безіменній річечці - і вона вже не підживлює своїми водами велику річку, припливом якої є, і велика річка масштабів Дніпра починає страждати від відсутності підживлення, а разом з нею і все живе в річці і навколо неї.
- В Україні на душу населення припадає найменше прісної води в Європі. І само собою зрозуміло, що потрібно берегти кожне джерело прісної води, - впевнений наш співрозмовник. - Дніпро - це сумарний продукт всіх його приток. Подивимося, що ж відбувається з притоками в нижньому його перебігу. Зокрема, ліва притока Дніпра, річка Оріль, зовсім водність втратила. Падає вона і у всіх приток Дніпра.
Головна причина в тому, що малі річки, які живлять ці притоки, зарегульовані величезною кількістю ставків і малих водосховищ. Їх тисячі! Така фрагментація приводить до знищення екосистеми малої річки. Вона втрачає свою головну функцію - функцію переміщення води і твердих частинок в ній. Отже, тверді частинки десь акумулюються - відбувається заболочування. Площа водного дзеркала збільшується, ставок міліє, інтенсивніше стає випаровування, і ми втрачаємо величезні обсяги води. Більш того: при випаровуванні відбувається накопичення солей в воді, що залишилася, що робить її непридатною ні для піться, ні для господарської діяльності.
Так, якщо гранично допустима концентрація солей в прісній воді становить 1 грам на літр, то за фактом мінералізація ставків, влаштованих на малих річках басейну Дніпра, сягає 10, 12, 15 г/л. Це, в основному, сульфати і хлориди. Для порівняння, мінералізація Азовського моря 10-11 г/л, а Чорного моря - 19 - 20. За останні 20-30 років мінералізація води в Дніпрі також збільшилася за рахунок припинення підживлення з малих річок. Для прикладу: в Дніпропетровській області понад три тисячі ставків. Я задаю владі питання: «Навіщо вам стільки ставків? Ви можете обгрунтувати призначення того чи іншого ставка, якщо для зрошення цю воду використовувати не можна через високої мінералізації, для питного водопостачання - не можна, худобу цю воду теж не п'є? » Логічної відповіді немає. А вода повинна текти і забезпечувати круговорот, в який ми не маємо права втручатися. Так задумано природою.
А ЯК У НИХ
У США і в Європі популярний рух під назвою «Знесення гребель»
Так, може, взяти і підірвати все греблі, щоб повернути життя помираючим річках?
- У всякому разі, В США і в Європі за останні два десятки років набрало чинності рух під назвою «Знесення гребель», - розповідає Василь Андрєєв. - До людей дійшло, що річка має текти. Щорічно в США зносять сотні гребель. Європа теж усвідомила згубність насильства над річками, в Австралії це рух також набирає обертів, в Японії задумалися над цією проблемою. І потихеньку річки повертаються до свого початкового стану.
... Нам би змусити любителів річок відсунути свої маєтки хоча б на 25 належних за законом метрів від води... І адже іншого виходу, крім як повернення річок в їх природні русла і ліквідації загат, немає! І треба б позбутися їх раніше, ніж остання річка в Україні перетвориться в каскад замулених калюж. А, отримавши ковток кисню, почнуть розмножуватися і працювати молюски-фільтратори, перетворюючи мертву воду в живу.