Статистика, надана МОЗ невтішна і навіть страшна: щорічно в Україні відбувається близько 130 тисяч нових випадків інсульту і майже 40% пацієнтів помирають протягом першого місяця від початку хвороби. Третина хворих стають інвалідами і лише 10% повертаються до повноцінного життя. При цьому вчасно розпочата профілактика інсульту може запобігти розвитку цієї хвороби в 80% випадків. І на питання «чому ситуація така лячна?» відповідь дуже проста - тому що ми ведемо неправильний спосіб життя.
Винні гіпертонія і шкідливі звички
Постулат, що інсульт - хвороба бабусь і дідусів, давно залишився в минулому. Звичайно, з віком ймовірність його розвитку тільки зростає - після 55 років вона підвищується в два рази за кожне десятиліття. Але третина випадків припадає на працездатне населення від 20 до 60 років. Стрімке омолодження хвороби, на жаль, є світовою тенденцією. І винні тут не екологія, уряд або система охорони здоров'я, а наше власне наплювацьке ставлення до свого здоров'я і небажання попередити біду.
- Інсульт відбувається через раптове порушення кровообігу в частині мозку, яке розвивається внаслідок закупорки судини або розриву судини. У першому випадку - це ішемічний інсульт, у другому - геморагічний, - каже лікар-невролог Людмила Корнієнко. - Підставою для хвороби є атеросклеротичні зміни і гіпертонія.
Як і з усіма серцево-судинними захворюваннями, серед факторів ризику є ті, що ми змінити не можемо - стать (чоловіча), вік (частота хвороби збільшується після 50 років) і спадкова схильність. А ось контрольованих факторів набагато більше.
Фактори ризику виникнення інсульту:
- підвищений артеріальний тиск (в 99% випадків інсульту винна гіпертонія),
- високий рівень холестерину в сироватці крові,
- діабет (збільшує ризик розвитку інсульту в 3-5 разів),
- зловживання тваринними жирами,
- зайва вага,
- малорухливий спосіб життя,
- куріння (вдвічі збільшує ризики),
- зловживання алкоголем (підвищує ризики в три рази),
- психоемоційне напруження.
На що можна вплинути
Профілактика цієї важкої хвороби проста - потрібно просто переглянути свій спосіб життя і звички.
1. Контролювати:
- артеріальний тиск і пульс. Здоровим людям - один раз в день, гіпертонікам - вранці і ввечері,
- цукор в крові для діабетиків,
- вагу.
2. Переглянути раціон: вживати 400 грам овочів і фруктів в день, знизити до мінімуму жирну їжу. Звернути увагу на сіль: більшість людей споживає в день 9-12 грам, що вдвічі перевищує рекомендований максимальний рівень. Скорочення кількості солі ефективно знижує високий тиск.
3. Кинути палити, або хоча б зменшити кількість сигарет.
4. Щодня гуляти на повітрі - 30-60 хвилин в день, робити вранці хоча б найпростішу зарядку.
5. Уникати стресу, хвилювання, перенапруги, навчитися керувати власними емоціями і реакціями.
6. Не сидіти годинами. За даними Української асоціації боротьби з інсультом, шкідливий вплив тривалого сидіння можна порівняти з курінням. У людей у віці від 40 до 60 років багатогодинне сидіння за комп'ютером (8 і більше годин) збільшує ризик інсульту в 4,5 рази.
Які обстеження потрібно регулярно проходити
Оскільки інсульт в 80% випадків можна попередити, неврологи рекомендують всім, починаючи з 40 років, робити нескладний скринінг, навіть якщо вас нічого не турбує:
- Загальний аналіз крові - 2 рази на рік.
- Аналіз крові на цукор - 2 рази на рік.
- Біохімічний аналіз крові з визначенням ліпідного профілю для виявлення «поганого» холестерину в крові - 2 рази на рік.
- Електрокардіограма - 1 раз на рік.
- УЗД судин голови та шиї для перевірки атеросклеротичних змін і стенозу судинної стінки - 1 раз на рік.
- Консультація офтальмолога і огляд очного дна для визначення гіпертонічної ангіопатії сітківки - 1 раз на рік.
- Добове моніторування артеріального тиску для оптимального підбору гіпотензивних препаратів - 1 раз на рік.
- МРТ і КТ головного мозку призначаються в разі потреби, якщо вже помічені якісь порушення.
Особливо важливо робити скринінг жінкам після 50 років, під час клімактеричного періоду. Ризик смерті від інсульту у жінок дітородного віку в три рази нижче, ніж у чоловіків того ж віку. А ось з настанням менопаузи він різко зростає. Причому жінки, у яких клімакс починається рано - до 46 років, страждають від серцево-судинних хвороб вдвічі частіше. І ще згубно на них відбивається куріння і гіпертонія: сигарети збільшують ризик інсульту в три рази, а високий тиск - аж в 10 разів.
ВАЖЛИВО
При підозрі на інсульт пацієнт не повинен платити за обстеження
Якщо у людини спостерігаються ознаки інсульту, схема дій виглядає так:
- Викликати швидку допомогу.
- Бригада повинна доставити пацієнта в ту медустанову, яка уклала договір з НСЗУ на надання послуг з лікування інсульту.
- Наявність договору позначає здатність лікарні забезпечити роботу в цілодобовому режимі.
- Точно встановити діагноз можна за допомогою КТ або МРТ - це найперші обстеження, які повинні бути зроблені. І зроблені безкоштовно.
У пакет послуг з лікування інсульту, які пацієнт отримує безкоштовно, входять:
- діагностика: КТ, МРТ, екстрені лабораторні дослідження,
- проведення тромболітичної терапії при необхідності,
- цілодобовий моніторинг стану пацієнта,
- медична реабілітація в гострому періоді.
А В ЦЕЙ ЧАС…
Загадкова і різноманітна вегетосудинна дистонія
Володарем діагнозу «вегетосудинна дистонія» у нас є мало не кожен другий, і мало хто ставиться до неї, як до хвороби. При відсутності провокуючих чинників ВСД протікає найчастіше безсимптомно, але якщо вже вони є, на поверхню виходить цілий «букет» різноманітних проявів.
Скачуть тиск і температура, болить і паморочиться голова, серце то калатає, то завмирає, то крижані руки, то мокра від поту спина. Виникає метеозалежність, розлад травлення, незрозуміле занепокоєння і панічні атаки. Список симптомів такий великий і схожий на ознаки самих різних хвороб, що діагностика дистонії є справою важкою.
- Це комплекс симптомів, який включає в себе невизначені скарги, безліч цих симптомів викликані порушенням вегетативної нервової системи, - пояснює Людмила Корнієнко. - Офіційно ВСД дійсно не є самостійним захворюванням, але недооцінювати її загрозу не можна. До вегетативної дисфункції можуть приєднуватися і проблеми з кишечником, і проблеми з тиском, і розвиток інсульту, і хвороби серця, і глибокі депресивні стани. Тому ставитися в дистонії як до хронічного нежитю щонайменше легковажно.
Одним з основних факторів розвитку ВСД є спадкова схильність, часто виникає у людей з низькою фізичною активністю, у підлітків в пубертатний період, у пацієнтів з ендокринними розладами, гіпертонією, ішемічною хворобою серця. Легко можуть викликати дистонію стреси, перевтома, тривала робота за комп'ютером - таких випадків, за словами невролога, стає все більше.
Знову-таки «пощастило» жінкам, які страждають від ВСД частіше за чоловіків, оскільки особливу роль у запуску її механізмів грають гормональні перебудови, так що вагітність, передпологовий період, клімакс легко можуть стати трампліном для появи дистонії.
Найкраща профілактика - режим і щорічні обстеження
Головним профілактичним заходом для запобігання «загадкового синдрому» є режим дня - з повноцінним сном, відпочинком, тривалим перебуванням на повітрі. Батькам підлітків неврологи навіть радять переглянути навчальне навантаження і не «завалювати» дітей додатковими заняттями.
Рекомендується забути про телевізор тим, хто його ще дивиться, і не сидіти за комп'ютером більше, ніж того вимагає робота. Дистонія «не любить» плавання, тенісу, ковзанів - всіх рухомих навантажень. Лікарі радять зменшити в раціоні кількість жирного м'яса, цукру, солі і випічки. Важливо, щоб їжа була багата калієм і магнієм, а це крупи, бобові, курага, родзинки, зелень, горіхи.
Як виявити неприємний синдром?
Оскільки дистонія - це неузгоджена робота судин в момент скорочення і розслаблення, що порушує постачання внутрішніх органів кров'ю і киснем, дуже важливою є перевірка стану судин. Щоб не допустити розвитку ускладнень на тлі ВСД, неврологи рекомендують раз на рік проходити такі обстеження:
- електрокардіограма,
- ехокардіографія серця,
- Реоенцефалограма судин головного мозку для оцінки мозкового кровообігу,
- реовазографія для відстеження інтенсивності і обсягу кровотоку в судинах.
МРТ призначається у випадках підозри на більш серйозні неврологічні захворювання, які можуть ховатися під виглядом вегетативної дисфункції, - та ж пухлина або розсіяний склероз. Іноді вони «списуються» на дистонію тільки тому, що не зроблено повне обстеження.
Для встановлення діагнозу ВСД потрібні не тільки обстеження, а й укладення невролога, лора, ендокринолога, окуліста і психотерапевта.