Поспішиш людей насмішиш. Це прислів'я як ніяке інше може бути застосоване до ситуації, що склалася з прийняттям президентського законопроекту про олігархів. «Слуги» так хотіли швидко прийняти законопроект №5599, що похапцем не помітили, як в документ закралися норми, які суперечать одна одній. І якщо їх не усунути (узгодити), то реалізація документа буде заблокована. Адже не зрозуміло, хто має право вести війну з олігархами.
Переголосування або вето
Чи не більше години знадобилося 23 вересня народним депутатам, щоб затвердити президентський закон про олігархів. Після цього голосування «слуги» виходили з сесійної зали, відчуваючи себе героями: мовляв, ось ми сміливі - оголосили справжню війну олігархам. Ось «ахметови-коломойські-пінчуки-порошенки» у нас попляшуть.
Але коли емоції охолонули і парламентарії почали вчитуватися, за що вони проголосували, то ахнули. Виявилося, депутати підтримали дві взаємовиключні правки, які стосуються органу, наділеного правом визначати, хто в країні є олігархом. Так, в одній нормі сказано, що рішення про визнання людини олігархом приймає глава НАПК (Національне агентство з питань запобігання корупції) за зверненням Комісії з питань протидії олігархам. А в цю комісію відповідне звернення можуть подавати: Верховна Рада, уряд, Нацбанк, Антимонопольний комітет, СБУ або Рахункова палата. Таку поправку запропонував спікер Дмитро Разумков, і під нею підписалися ще 50 колег.
Друга норма цього ж законопроекту свідчить, що право називати людину олігархом має РНБО за поданням члена РНБО, КМУ, НБУ, СБУ або АМКУ.
Як бути? Хто в підсумку буде вносити прізвища олігархів в новий держреєстр? Потрібно переголосовувати. Без варіантів.
- Комітет рекомендував парламенту переголосувати законопроект про олігархів у другому читанні. Була технічна помилка нашого секретаріату. Просто дозволили двом взаємовиключним правкам потрапити в висновок комітету, - заявила народний депутат з профільного комітету Ірина Верещук.
Попереднє голосування відбудеться 5-8 жовтня. Переголосовувати будуть не весь закон, а тільки ті норми, в які закралися неузгодженості. Про це в коментарі «КП в Україні» заявив народний депутат Олександр Качура.
- Переголосування - неминуче. Але важливо розуміти, що стаття 131 Регламенту Верховної Ради чітко наказує, що в разі виявлення неточностей або неузгодженостей у прийнятому законопроекті переголосовувати тільки окремі норми, а не законопроект в цілому. Саме зал буде вирішувати, хто в підсумку буде вносити особу в реєстр олігархів: НАПК або РНБО. Якщо депутати не підтримають пропозицію, щоб це право було за НАПК, то автоматично головним по олігархах залишається РНБО (як було у варіанті законопроекту до першого читання), - сказав Олександр Качура.
У статті 131 Регламенту Верховної Ради йдеться про право, а не зобов'язання спікера вносити на розгляд залу питання про уточнення тієї чи іншої норми законопроекту. Теоретично глава Верховної Ради може підписати документ і відправити його для подальшого підписання президенту.
- Якщо ми не скористаємося процедурою 131 статті (або не вийде результативного голосування. - Авт.), документ ляже на стіл президента в тому вигляді, в якому він є. А потім ми внесемо до нього зміни, - каже народний депутат Даниїл Гетьманцев.
На Банковій «КП в Україні» заявили, що «наосліп» президент підписувати законопроект не буде. Спочатку його перевірять експерти. Якщо у них не виникне ніяких зауважень щодо юридичної чистоти тексту після внесених правок, Володимир Зеленський підпише документ. Якщо зауваження виникнуть, президент ветує документ і поверне його зі своїми пропозиціями.
Вибір між кримінальними справами і скасуванням закону
За законопроект про олігархів не голосували взагалі або голосували червоними кнопками 3 з половиною фракцій - «Європейська солідарність», «Опозиційна платформа - За життя», «Батьківщина» і половина фракції «Голос». Депутати від цих фракцій в один голос заявляють, що під час розгляду президентського законопроекту в другому читанні був грубо порушений Регламент і Конституція, оскільки парламентаріїв позбавили права законодавчої ініціативи у вигляді внесення (озвучування) своїх правок до документу.
Соратники Петра Порошенка вже готують заяву про вчинення «слугами» злочину.
- Вперше в цьому залі було порушено право депутатів на законодавчу ініціативу. Буде багато прізвищ. І ми просимо або Держбюро розслідувань, або прокуратуру їх зафіксувати. Вони (прізвища) будуть в нашій заяві. На її думку, правоохоронці повинні відкрити кримінальне провадження за статтями про перешкоджання держдіячу, діяльності народного депутата, перевищенні службових повноважень та узурпації влади, - заявила з парламентської трибуни народний депутат від ЄС Ірина Геращенко.
Обговорюється і варіант скасування закону про олігархів за сценарієм так званого законопроекту Ківалова - Колесніченка. У 2018 році Конституційний суд за зверненням 51 народного депутата скасував дію мовного закону, оскільки, зокрема, його приймали, позбавивши частину депутатів конституційного права на розгляд Верховною Радою поданих ними поправок і пропозицій до проекту закону. У ОПЗЖ і ЄС говорять, що їх позбавили права озвучити близько 600 концептуальних правок до законопроекту №5599.
«Слуги» скептично реагують на ймовірність звернення політичних опонентів в КСУ. По-перше, попереджають, що в такому випадку вони інформаційно «розкатають» таких депутатів, звинувативши їх в служінні олігархам. По-друге, нагадують, що на сьогодні КСУ фактично є законсервованою інстанцією.