Чи готові ми допомагати іншим людям? Чекаємо від них допомоги? Чи віримо в цю допомогу, а якщо ні, то чому? Від розуміння цих питань багато в чому залежить благополуччя суспільства. А шукати відповіді допомагає дослідження «Благодійність очима українців 2 021», яке на замовлення Zagoriy Foundation провели фахівці Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ». Днями відбулася презентація результатів масштабної роботи.
Пандемія внесла свої корективи
Основну думку проекту анонсувала директор Zagoriy Foundation Євгенія Мазуренко: головним благодійником був і залишається звичайний українець. А ось як він ставиться до своєї місії, залежить від багатьох факторів, які слід правильно оцінити.
Люди, які самі допомагають іншим, оцінюють шанси на допомогу вище. Хто не може допомагати - той ставить більш низьку оцінку.
- Ми провели таке дослідження в 2019 році і хотіли повторити через три роки. Але пандемія COVID-19 змінила життя планети і кожного з нас. Тому наша команда вирішила проаналізувати ситуацію з благодійністю саме зараз, не чекаючи 2022 року, - каже Євгенія Мазуренко.
Коронавірус дійсно вніс свої корективи. Якщо в 2019 році життєву необхідність благодійності підкреслювали 61% респондентів, то в 2021-му про це говорять 66%. А от середня оцінка шансів на отримання допомоги, на жаль, пішла в «мінус»: 3,5 проти 3,8 два роки тому.
- Люди, які самі допомагають іншим, оцінюють шанси на допомогу вище. Хто не може допомагати - той ставить більш низьку оцінку, - зазначила директор «Соціоінформу» Наталія Зайцева-Чіпак, представляючи результати дослідження.
Головний мотив - це співчуття
Топ-5 сфер, які, на думку українців, повинна підтримувати благодійність, це медицина, життя і здоров'я, соцзахист, армія, освіта і наука. Закономірно, що чим старше респонденти, тим активніше вони виступають за соцзахист, а молодь більше голосує за освіту.
Топ-5 соціальних груп, які отримують допомогу, виглядає так: сироти та дитячі будинки (42%), важко хворі (35%), діти (29%), військові (23%), люди з інвалідністю (16%). На 5 останніх позиціях опинилися діячі культури і мистецтва (0,3%), жителі села (0,4%), вчені (1%) і молодь (1%).
Головним мотивом, який рухає українцями, було і залишається співчуття, а також розуміння, що завтра ти сам можеш опинитися в такому ж становищі, в якому сьогодні знаходиться людина,що просить допомоги. Основними бар'єрами, які не дозволяють розвивати благодійність по інших напрямках, є відсутність грошей, часу, байдужість, упередження.
У порівнянні з 2019 роком спостерігається падіння показників майже за всіма соціальними групами, - розповідає Наталія Зайцева-Чіпак. - Це може бути пов'язано з тим, що в ЗМІ наголошували на допомогу медичним закладам в умовах пандемії.
Відлякують шахраї і бюрократія
Червоною ниткою крізь дослідження проходить тема довіри, без якої творити добро в принципі неможливо. Перші, до кого люди звертаються за допомогою в разі біди або потреби, - це близькі та друзі. На друге коло сьогодні вийшли соціальні мережі, де публікуються історії та номери карток для збору коштів. Передача грошей з рук в руки або електронні перекази - найпопулярніші способи пожертвувань, вони ж вважаються найнадійнішими, з точки зору цільового використання.
Благодійні фонди займають в даний час лише третю позицію.
- Це як місце останньої надії, - констатує Наталія. - У більшості випадків фонди називали ті респонденти, хто коли раніше отримував від них допомогу, або знає людей, які працюють в таких фондах волонтерами.
Стримуючим фактором при зверненні до фонду часто є як невіра, що гроші дадуть, так і бюрократична процедура, яку необхідно пройти, щоб отримати допомогу. Репутацію також псують шахраї, які виряджаються під благодійників. Дослідження показало, що через БФ гроші переводили всього 8% благодійників, або 4% населення України.
У той же час соцопитування показало, що з благодійних фондів більшою довірою, ніж інші, користуються фонди, засновані українськими громадськими організаціями або міжнародні фонди.
На останньому по довірі місці фонди, які відкривають політики і депутати. Люди підозрюють їх в бажанні завоювати популярність і голоси на майбутніх виборах.
Побачити старт і фініш
Головний підсумок роботи Zagoriy Foundation і «Соціоінформу» полягає у висновках: благодійність в Україні має перспективи. Її можна розвивати, тому що практично кожен, хто брав участь в різних програмах, готовий не тільки повторити, але і подвоїти свій досвід.
Але для цього необхідно змінити ставлення українців до благодійних фондів. Щоб вони не сприймалися як якась «банка для грошей» або штучно створена інституція закритого типу. Робота благодійних фондів повинна стати прозорою, відкритою в ЗМІ, аж до публікації звітів про фінансову діяльність. Так само повинна оприлюднюватися інформація про бенефіціарів (одержувачів) допомоги на старті збору коштів і на фініші - результати надання допомоги. Щоб люди бачили, на що йдуть пожертвування, і активніше включалися в добрі справи.
Благодійність в цифрах
Дослідження проводилися протягом червня - липня 2021 року. Були охоплені всі регіони України, окрім Криму і непідконтрольних територій Донбасу. Аудиторія склала 18 років і старше. Було опитано 2000 осіб. Працювали 10 фокус-груп, в яких чоловіки і жінки, вікові групи, представники різних професій були в рівних пропорціях.
Благодійний фонд Zagoriy Foundation був створений в 2015 році родиною Загорій, власниками фармацевтичної компанії «Дарниця». Фонд системно реалізує десятки благодійних проектів, сприяє розвитку культури меценатства та філантропії в Україні, а сім'я Загорій передає значну частину доходів на благодійні проекти протягом багатьох років. Також фонд є одним з ініціаторів та активним провайдером Всеукраїнського дня добрих справ # ЩедрійВівторок - частини зародився в США глобального благодійного руху #GivingTuesday.