Відставка Разумкова: чи можливо депутатство поза фракцією «Слуга народу»

Відставка спікера поки відкладається. Принаймні на пленарному тижні 21-24 вересня таке кадрове питання вирішуватися не буде. По-перше, Дмитро Разумков знаходиться на лікарняному. За словами заступника голови фракції «Слуга народу» Олександра Корнієнка, звільняти людину, що знаходиться на лікарняному, як мінімум неетично.

По-друге, нібито таке питання ще не обговорювалося. З Разумковим намагаються домовитися, щоб він не відмовлявся від генеральної лінії партії: якщо політсила вирішила винести будь-який законопроект на голосування, то спікер, який отримав своє крісло завдяки цій партії, зобов'язаний винести питання на голосування, а не шукати лазівки, як затягнути прийняття даного рішення.

Якщо ж «слугам» і Офісу президента не вдасться досягти консенсусу з Дмитром Разумковим, то вже з 5 жовтня питання про його відставку може з'явитися в порядку денному Верховної Ради.

І після гіпотетичної відставки Дмитро Разумков виявиться на ще одній розтяжці. Йому доведеться або увійти до фракції «Слуга народу», з якою він побив горщики, або позбутися депутатського мандата.

Про тонкощі сучасної політичної прописки «КП в Україні» поговорила з доктором юридичних наук, народним депутатом VII-VIII скликань Валерієм Карпунцовим.

- Пане Валерію, на сьогоднішній день Дмитро Разумков є позафракційним депутатом. Посада зобов'язує. Якщо він йде у відставку, то чи повинен писати заяву про входження у фракцію партії «Слуга народу», за списками якої був обраний до Верховної Ради (№1 виборчого списку)?

- У Конституції сказано, що кандидат, який був обраний за списками політичної партії, зобов'язаний увійти (не може вийти) з фракції, створеної цією політсилою. Це імперативна норма прямої дії. Також є рішення КСУ, в якому додатково сказано про нерозривність перебування народного депутата саме в партії, за списками якої його було обрано.

Ще кілька цікавих нюансів. У законі про регламент Верховної Ради сказано, що спікер, перший заступник і заступник голови парламенту повинні бути позафракційними. В Конституції про це немає ні слова. Очевидно, цей пункт не відповідає Основному закону країни.

До того ж я не побачив в публічній площині інформації про те, як Дмитро Разумков, Руслан Стефанчук і Олена Кондратюк стали позафракційними. Вони вийшли з фракцій «Слуга народу» і «Батьківщина» відповідно або призупинили членство у фракції? Чому це важливо? Якщо вони призупинили членство у фракції і стали позафракційними депутатами, то це суперечить закону, оскільки не можна бути одночасно в двох статусах (призупинене членство у фракції зберігає зв'язок зі фракцій. - Авт.). Швидше за все, вони писали заяви про вихід з фракції. І якщо вони офіційно вийшли з фракції, то після гіпотетичної відставки повинні повернутися до її складу. Інакше керівний орган партії може прийняти рішення про позбавлення такого парламентарія депутатського мандата.

- Керівництво партії зобов'язане або має право прийняти таке рішення?

- Це право політичної партії. Не зобов'язання! Вищий керівний орган партії застосовує це право на власний розсуд. Якщо вигідно позбавити мандата - позбавить, і навпаки.

- Як швидко потрібно написати заяву про входження у фракцію?

- Конституція не деталізує час написання такої заяви: відразу після виборів, на першій сесії або в перший день пленарного тижня. Немає ніякої конкретизації. І це дає можливість для вільного правозастосування. Тлумачення може зробити тільки КСУ.

Краще, звичайно, зробити це протягом 24 годин. Добовий розрив у часі складно встановити і довести: перебував  депутат у статусі позафракційного чи ні.

- Чи може керівництво фракції не прийняти заяву від депутата про входження до фракції?

- Якщо партія вирішить не включати депутата до складу фракції - це проблеми такої фракції. В такому випадку парламентарій залишається позафракційним чи зможе увійти в іншу фракцію без побоювання втратити мандат.

- Чи можна рішення про позбавлення депутатського мандата керівним органом партії оскаржити в судовому порядку?

- Будь-яке рішення в нашій державі може бути оскаржене в судовому порядку. Це конституційний принцип. Якщо людина буде вважати, що його право (а) порушені, він має право звернутися до відповідного адмінсуду.

- По-вашому, таке гіпотетичне примусове позбавлення мандата - це старт або кінець для самостійної політичної кар'єри?

- В українській політиці вже був прецедент з позбавленням депутатських мандатів. В 2016-му за вихід з фракції статусом народного депутата поплатилися Микола Томенко та Єгор Фірсов.

Якими б медійними, позитивними не були особистості, їх вихід з активної політичної площини після позбавлення мандата як правило веде до публічного небуття.