Починаючи з лютого цього року практично в щотижневому режимі проходили форуми "Украіна.30". Кожен з них супроводжувався гучними обіцянками президента Володимира Зеленського - всього на 12 мільярдів гривень.
Днями стало відомо, що з 1 жовтня стартує реалізація однієї з найбільш обговорюваних обіцянок - програма "Зелена країна" з висадки 1 мільярда дерев протягом 3 років і розширення лісових угідь на один мільйон гектарів за 10 років.
- Для висадки 1 мільярда дерев потрібно приблизно 170 тисяч га. Ми вже знайшли до 100 тисяч га власних територій, які потребують заліснення - це згарища, території, де ліси були знищені в результаті різних факторів, - заявив глава Держагентства з питань лісових ресурсів Юрій Болоховець. - Ще приблизно до 70 тисяч гектарів - це землі місцевої влади. Ми пропонуємо громадам: або давайте територію, ми вам посадимо дерева - буде вам ліс, або передавайте нам території. На сьогодні вже більше 20 тисяч га в стадії передачі громад нашим підприємствам.
Грошей на реалізацію проекту ще немає, але їх планують вилучити за рахунок детінізації галузі. Заготівлю необхідних сіянців вже почали.
"КП" в Україні" вивчила, як ідуть справи з реалізацією інших президентських ініціатив.
"Велика реставрація": зі скандалом, але вже є перші підсумки
Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що за три роки буде відреставровано близько 150 українських замків, музеїв, театрів та інших об'єктів культурної спадщини.
"Велика реставрація" вже почалася. Поки в більшій частині в паперовому вигляді. Складено перелік об'єктів, які потребують реставрації, і цей список постійно оновлюється. Правда, не обійшлося без скандалу. Місцева влада подала практично в два рази більше заявок, ніж може покрити бюджет Мінкульту. І, як виявилося, чинне законодавство не передбачає фінансування будь-яких робіт в культурних об'єктах комунальної власності за рахунок міністерства. Саме з цієї причини зі списку "Великий реставрації" викреслили Одеську і Ужгородську філармонії.
Також керівництво Мінкульту початоло укладати меморандуми про співпрацю з представниками об'єктів культурної спадщини. Наприклад, підписаний меморандум про перетворення Кам'янця-Подільського в місто-музей, реставрацію музею народного побуту "Пирогово".
На деяких об'єктах стартували реальні ремонтні роботи. У розпалі реставрація Національного художнього музею в Києві. Станом на серпень в будівлі замінено дах зі скляними ліхтарями, відреставровані вісім химер на даху і скульптура покровителя мистецтв Феба-Аполлона, відреставровано фасад будівлі з боку Музейного провулка. У Полтаві у вересні почалася реставрація Краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Звичайно, є й об'єкти, які відкрилися після реставрації або ось-ось відкриються. Перших гостей після ремонту прийняла Львівська галерея мистецтв імені Возницького і костел капуцінов. 12 вересня після реставрації на повну запрацював Жовківський замок у Львівській області. 14 жовтня відкриються оновлені знакові об'єкти на острові Хортиця: Козацьке коло, оглядовий майданчик і пагорб з флагштоком.
Боротьба з дезінформацією: швидко запрягли, але повільно їдуть
У березні президент заявив про готовність боротися з пропагандою. У квітні для цього створили одразу два органи - Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Мінкульті, який оформили як редакцію при Державному агентстві "Укрінформ", і Центр протидії дезінформації як структурний підрозділ при РНБО.
Минуло півроку, а в цих інституціях вже почалися кадрові пертурбації. Глава Центру дезінформації Поліна Лисенко пішла в декретну відпустку, а глава Центру при Мінкульті Любов Цибульська поступилася своєї посадою іншій людині - журналісту-аналітику Ігорю Солов'єві.
Якщо говорити про перші підсумки, то вони для обивателя залишилися непоміченими. Хоча, за словами секретаря РНБО Олексія Данилова, Центр протидії дезінформації взявся за серйозний моніторинг інформаційного поля країни. А Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки презентував в червні брошуру з порадами на випадок війни.
"Суд в смартфоні": термін до 2025 року
У березні Володимир Зеленський анонсував появу в Україні "суду в смартфоні".
- Ми хочемо зробити суд в смартфоні. Більшість бюрократичних процедур перейдуть в онлайн, що прискорить судовий процес, мінімізує корупцію і можливість зловживань, - заявив президент.
Уже в травні Володимир Зеленський підписав указ, яким передбачено впровадження системи електронного правосуддя в судах (Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ЕСІТС) до 2025 року. Через місяць, в червні, народні депутати підтримали президентський законопроект, що дозволяє запустити "електронний суд". Документ вже підписаний і з 2022 року має запрацювати. А це означає, що кожен українець, створивши електронний кабінет в ЕСІТС, зможе онлайн подати позов, оплатити судовий збір, передати докази, клопотання або отримати копії судових рішень. Всі подані онлайн документи повинні скріплюватися цифровим підписом. Їх статус прирівняють до оригіналів документів.
У серпні Вища рада правосуддя затвердила Положення про функціонування окремих підсистем (модулів) ЕСІТС: про електронний кабінет, підсистему "Електронний суд", підсистему відеоконференцзв'язку. Вони почнуть офіційно працювати після 4 жовтня, в тому числі й у вигляді мобільного додатку на телефоні.
Початок Paperless: доведеться почекати
17 травня відбувся саміт Diia Summit Spring 2021. На ньому президент Володимир Зеленський пообіцяв перехід до режиму paperless з 24 серпня.
- 24 серпня Україна увійде в режим paperless, як ми і обіцяли. Ніяких паперів для державних органів. Ніхто не зможе вимагати від громадянина України папірці або довідки для надання державних послуг. Ми зробимо все, щоб держава без папірців дійсно існувала, - заявив глава держави.
24 серпня вже пройшло. Що ми маємо? У липні народні депутати в другому читанні прийняли законопроект про цифровізацію всіх публічних послуг. Документ передбачає, що в онлайні можна буде отримати будь-яку довідку чи скористатися держпослугами на порталі "Дія". Але повну оцифровку держпослуг Мінціфра планує завершити до 2024 року.
А ось онлайн-паспортом можна користуватися нарівні з "паперовим" з 24 серпня цього року. Відповідний закон уже набув чинності. Але на практиці далеко не у всіх держустановах достатньо пред'явити паспорт в додатку "Дія".
"Велике будівництво" охрестили "великим крадівніцтвом"
Програма "Велике будівництво" - улюблена тема всієї команди Зеленського. Про неї говорять скрізь і багато. Плани грандіозні: масштабно ремонтувати і реконструювати тисячі кілометрів доріг, мости, порти... Жовті банери і таблички "Велике будівництво" заполонили країну. Робота кипить.
Але вся ця активність щодо відновлення інфраструктурних об'єктів супроводжується тоннами скандалів (з недавніх - при розширенні дороги дорожники знищили стародавній курган часів скіфів), скарг та корупційних звинувачень. Причому звинувачення в корупції лунають як на рівні журналістів після проведених розслідувань, так і на офіційному. Опоненти Зе-влади вже охрестили програму "Велике будівництво" "Великим крадівніцтвом".
|
Університет майбутнього профінансували на 1%
В Україні буде створено президентський університет - установу вищої освіти, яка готуватиме "людей майбутнього". Вуз планують будувати на території ВДНГ: 14 корпусів на 16 гектарах. Землю під це нібито вже виділили. Загальний кошторис освітнього проекту - 7,2 млрд грн. Перші 70 мільйонів близько тижня тому затвердив бюджетний комітет Верховної Ради. Наступні транші планують виділяти протягом двох років.
Перших студентів президентський вуз, згідно з озвученими планами, повинен прийняти в вересні 2023 року.
|
Другу чергу Музею Голодомору, мабуть, відкриють
- До 90-х роковин Голодомору-геноциду друга черга Національного музею-меморіалу жертвам Голодомору буде добудована на схилах Дніпра в Києві в повному обсязі, - пообіцяв президент Володимир Зеленський. І цілком ймовірно, що ці плани можуть втілитися в життя в строк.
Другу чергу музейного комплексу почали зводити у 2017 році. Але об'єкт перетворився на довгобуд. Цим літом робота активізувалася. У Мережі з'являлися фотографії, що на будівництві основної будівлі другої черги музею вже ведеться монтаж кроквяної системи даху, готується кладка внутрішніх перегородок, доставлені ліфти. Відновлюються схили, прогулянкові доріжки, оглядові майданчики та Алея пам'яті.
Помилування ветеранів: чекати залишилося недовго?
Напередодні Дня Незалежності президент Володимир Зеленський пообіцяв вирішити питання помилування засуджених ветеранів АТО-ООС. Але потрібно дочекатися висновків відповідної комісії. Її очолила радник заступника керівника Офісу президента Олена Вербицька.
21 серпня з'явилося повідомлення, що комісія подала главі держави клопотання про звільнення або частковове зменшення терміну відбування покарання для 36 засуджених військовослужбовців.
- Більшість ветеранів відбувають покарання в місцях позбавлення волі вперше, а самі злочини дуже часто були здійснені ними в стані сильного душевного хвилювання через незагоєні травми війни і відсутність дієвих механізмів повернення людини до мирного життя, - заявила Олена Вербицька і уточнила, що державі краще витрачати гроші на психологічну реабілітацію людей, які брали участь в боях за незалежність і відстоювали територіальну цілісність, ніж на їх утримання в місцях позбавлення волі. Рішення глави держави про помилування ще немає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ