Масова вакцинація від ковіда викликала підвищену зацікавленість і до антитіл, які для багатьох людей, які перехворіли, стали лакмусовим папірцем, що визначає, йти на щеплення чи ні. Цікавляться ними і вже щеплені: всім хочеться знати, наскільки надійно вони тепер захищені.
На жаль, і ті й інші найчастіше не заморочуються тим фактом, що між тестами на антитіла після хвороби і після вакцинації є різниця.
Обирають тест, який дешевше
Заповітні антитіла бувають загальними та нейтралізуючими, оскільки спрямовані на різні ділянки патогену.
Вони відрізняються навіть візуально. Якщо уявити коронавірус у вигляді круглого ядра в оболонці і "корони" з шипами, то нейтралізуючі антитіла виробляються в "короні", вірніше, в її спайкових білках або s-білках. А загальні - в оболонці, що складається з нуклеокапсидних с-білків.
|
- Захищають від хвороби тільки віруснейтралізуючі антитіла, - говорить доктор медичних наук, завідувач кафедри епідеміології Харківського медичного університету Тетяна Чумаченко. - А на які антитіла люди здають аналізи і які при цьому використовуються тест-системи - невідомо. За даними авторитетних медичних видань, люди, які перехворіли на ковід, можуть захворіти і другий, і третій раз, і навіть на тлі титрів антитіл.
Наразі вчені ще не встановили, який рівень і яких саме антитіл є захистом.
Зараз в наших лабораторіях можна визначити імуноглобуліни до нуклеокапсидного антигену або до антигену спайк-білка. Люди, як правило, обирають перший варіант - він дешевше.
Але, як пояснює епідеміолог, якщо ви зробили щеплення Pfizer обо АstraZeneca, в цих вакцинах взагалі немає цього нуклеокапсидного антигену, а значить, і антитіла виробитися не можуть. Виходить, ви зробили тест безглуздий і нікому не потрібний. І визначати антитіла до нуклеокапсиду має сенс просто для розуміння: була людина інфікована чи ні.
А якщо вже так хочеться оцінити свій імунний статус після щеплення, потрібно здавати тест на антитіла до спайкового білка - тільки він покаже наявність захисту, який нейтралізує вірус.
Тим часом медики вважають подібні тестування скоріше способом задоволення цікавості і заняттям взагалі не обов'язковим для пацієнтів. За словами Тетяни Чумаченко, єдиний момент, коли така перевірка може бути потрібна, - у випадку, якщо людина отримує якусь імуносупресивну терапію, наприклад, знаходиться на хіміотерапії або приймає кортикостероїди. Тоді через місяць-півтора після другої дози можна подивитися, чи відреагувала його імунна система.
Але знову ж таки, перевіряти, відштовхуючись від вакцини. До речі, якщо після Pfizer все-таки з'явилися антитіла до нуклеокапсиду, яких не має бути, це свідчить про те, що людина інфікувалася і не захворіла, бо її захистила вакцина. Тобто ці антитіла - наслідок не вакцинації, а інфікування і того, що людина зустрілася з вірусом та перемогла його.
Перехворів + прищепився = захист на все життя?
На жаль, вчені не підтримують ідею про те, що коли антитіла є, значить, ти захищений.
- Позиція вчених сьогодні - ті, хто перехворів, мають вакцинуватися, - говорить професор Чумаченко. - Якщо ви просто хочете прийняти рішення - робити щеплення чи ні, немає ніякого сенсу визначати титри антитіл, це неінформативний тест. Треба йти і робити щеплення. У того, хто перехворів і вакцинувався, імунітет набагато краще, ніж у того, хто просто хворів або просто пройшов імунізацію. Вчені, аналізуючи динаміку формування клітин пам'яті, припускають, що в такому випадку людина захищена вже на все життя.
Наскільки важкою може бути нова хвиля захворюваності, прогнозувати не можна, але нові штами - більш агресивні, вірулентні і заразні - будуть з'являтися до того часу, допоки більшість населення не буде щеплена. На думку епідеміолога, масова вакцинація зараз проводиться для того, щоб хвиля не виявилася важчою, але, на жаль, не всі це розуміють.
- Так, абсолютно незрозуміло, чому чинять опір щепленням працівники освіти, невже вакцинуватися страшніше, аніж опинитися потім під киснем? - дивується Тетяна Чумаченко. - Вірус мутує, і, на наше щастя, добре, що не так стрімко, як той же вірус грипу. Але не можна створювати умови для того, щоб вкоренилися ті мутації, які дають йому додаткову конкурентність: здатність маленькою дозою заражати людину і, відповідно, більше число людей; викликати триваліше захворювання. Це дозволяє вірусу, довго не змінюючи господаря, зберігати свій біологічний вид.
Селекція буде йти в цьому напрямку, допоки на його шляху не виникне бар'єр. Наприклад, мутація відбулася, але вірус потрапив в нечутливий імунний організм - все, він загинув, мутація не вкоренилася. А якщо після мутації він потрапив в один сприйнятливий організм, потім в другій, третій і так далі - пішло поширення, як це сталося зі штамом "Дельта", якого зараз у світі 90% випадків.
Проте всі існуючі вакцини знижують госпіталізацію, важкі випадки, летальність навіть при "Дельті". Легкі форми можуть бути, але це не госпіталізація. А якщо немає госпіталізації - немає великого навантаження на систему охорони здоров'я, а значить, кожен пацієнт може отримати допомогу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ