А Європа відмовилася!
Схоже, переведенню стрілок годинника всерйоз зібралися покласти край: комітет Верховної Ради схвалив ідею першого віцеспікера парламенту Руслана Стефанчука і рекомендував нардепам скасувати "зимовий та літній час", ухваливши законопроєкт №4201 "Про обчислення часу в Україні".
За словами Стефанчука, він надіслав листи до Національної академії наук України та провідних медичних університетів країни. І абсолютно всі співрозмовники виступили за відміну сезонного переведення годинників, оскільки це негативно впливає на біоритми і, відповідно, на здоров'я людини.
"Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних захворювань, - йдеться в пояснювальній записці до документа. - Наукові дослідження пов'язують зміни часу із загостренням захворювань серцево-судинної або імунної систем, оскільки вони переривають біологічні цикли. Доведено, що переведення годинника не сприяє енергозбереженню".
Як "контрольний аргумент" парламентарій нагадав: Європейський парламент підтримав ідею припинити переведення годинника з 2021 року. Плюс економічна доцільність переведення не доведена, а Крим після анексії живе за київським часом.
- Наше завдання - встановити та закріпити єдиний київський час на всій території України без винятку, - заявив "слуга народу".
Підлаштовуватися під найбільші економіки поки не будемо
Треба сказати, що експерти справді не перший рік говорять про те, що ідея про необхідність переведення стрілок (докладніше див. "Питання руба") вже давно застаріла. Економісти погоджуються, що економічний ефект від "терзання" годинника практично нульовий, а медики не втомлюються давати рекомендації, як пережити переведення стрілок з найменшими втратами для здоров'я.
Отже, незважаючи на те що останнім часом законодавчі ініціативи нерідко сприймаються як експертною спільнотою, так і простими громадянами "в багнети", цього разу ейчари, енергетики та економісти виступили, що називається, "єдиним фронтом" з нардепами.
На думку директора консалтингової компанії "Михайлів та Партнери" Віталія Михайлова, переводити годинник кожне півріччя не потрібно.
- Медики вже давно говорять про те, що переведення стрілок годинника негативно впливає на здоров'я, тоді як позитивний ефект ще потрібно порахувати, - зазначив Михайлов у коментарі "КП" в Україні". - Очевидно, що переведення годинників - це додаткові витрати, наприклад, на зміну розкладу літаків та поїздів. У всього є вартість, питання в тому, хто це все вираховує.
Відповідаючи на запитання, який час був би зручнішим для бізнесу, експерт жартує: якщо підлаштовуватися під найбільші економіки світу, то або американський, або китайський. Але оскільки до цього справа поки що не дійшла, треба надати слово енергетикам та економістам: хай вони скажуть, на якому часі зупинитися буде економічно доцільніше.
"Економії практично немає"
Ми скористалися порадою експерта та звернулися до профільних експертів. Все ж таки свого часу економія електроенергії була одним з основних факторів переведення стрілок, то що ж, це вже неактуально?
– У нинішніх економічних умовах перехід на "літній час" справді втратив сенс, – вважає член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. - Раніше, коли в масштабах Союзу під переведення годинника змінювалися робочі зміни, в цьому була логіка. Але сьогодні основне споживання у нас відбувається вдома. Люди все одно приблизно в один і той же час прокидаються, готують їжу, роблять чай-каву. Тож економії практично немає.
Негативно до переведення стрілок ставиться економіст Владислав Банков. За його словами, свого часу переведення стрілок годинника було виправдане необхідністю оптимального використання світлового дня, але за нинішніх технологій освітлення - це несуттєво. Водночас цілком реальний негативний вплив подібних змін на людський організм, особливо у людей, які вже мають проблеми зі здоров'ям.
Не бачить значного економічного ефекту у переході на "сезонний час" і директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. Експерт пояснює: у містах це малоефективно, оскільки на більшості вітчизняних виробництв, в офісах, магазинах, навчальних закладах тощо освітлення використовується весь робочий день. Щодо сільської місцевості, то, враховуючи "плаваючий" робочий графік мешканців села, прив'язаний до світлового дня, переведення стрілок годинника взагалі нічим не виправдане. І якщо раніше сенс переходу можна було пошукати у прив'язці до Європи, то зараз у зв'язку з рішенням Європарламенту ситуація склалася протилежна.
– Я за те, щоб не було переходу на "літній час" – на мій погляд, це марна трата сил, – резюмував президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Ефект від цього переходу поки що ніхто чітко не підрахував, і всім було б зручніше, якби його не було.
ПИТАННЯ РУБА
"Зимовий" чи "літній"?
Україна переходить на "літній час" в останню неділю березня (стрілки переводять на годину вперед), а на "зимовий" - в останню неділю жовтня (стрілки йдуть на годину назад) відповідно до постанови Кабміну від 13 травня 1996 року.
У новому законопроєкті Стефанчука не уточнюється, на якому саме часі пропонується залишитися Україні – "зимовому" чи "літньому". Але зазначимо, що саме "зимовий" час є астрономічним, до нього схиляються й експерти. Хоча заради справедливости треба сказати, що при цьому вони визнають: з економічного погляду, різниці практично немає, і основна ідея полягає в тому, щоб "не смикати годинник".
Що ж до "літнього часу", воно вводилося у низці країн як задля економії електроенергії, так і з метою продовження світлового дня. Раніше ми писали про те, що "літній час", з погляду міського мешканця, виглядає цікавішим. Останні дослідження говорять про те, що для людей світлий вечір важливіший за світлий ранок. Тому що ранок, як правило, присвячений роботі та справам, а світлі вечори люди витрачають на себе: спілкування з сім'єю, спорт, відпочинок, прогулянки. У західних країнах саме цей "золотий" час цінується дуже високо, і щоб дати можливість людям ним скористатися, там дуже рано розпочинають роботу - о 7 та 7.30 ранку, щоби вже до 16.00 люди були вільні.
Втім, в Україні є велика проблема: один часовий пояс за великої протяжності країни зі сходу на захід. Це призводить до того, що, наприклад, різниця між сходом сонця у Харкові та Ужгороді становить майже годину. Якщо Україна залишиться на "зимовому часі", сонце в Харкові влітку найдовшого дня зійде о 3.25, при цьому ввечері захід сонця буде о 19.47. Тобто вечори влітку проходитимуть у сутінках, зате опівночі світитиме сонце.
Якщо ж країна залишиться на "літньому часі", то у Харкові життя налагодиться. А ось в Ужгороді взимку сонце встане о 9.20, а сяде о 17.38. Тобто діти практично всю зиму діставатимуться до школи у темряві.
Отже, можна сказати, що нинішнє переведення годинника виглядає як певний компроміс між східними та західними областями країни. І скасувати переведення стрілок найпростіше. Набагато складніше відмовитиметься від цього компромісу, зробивши трохи незручнішим життя або заходу, або сходу країни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ