Талліннський кінофестиваль відмовився виключити фільм російського режисера на прохання України

Директор PÖFF зазначила, що режисер стрічки "Глухі коханці" Борис Гуц засудив вторгнення та поїхав з Росії.

кадр з фільму

Талліннський кінофестиваль "Темні ночі" відмовився виключити з програми фільм "Глухі коханці" на прохання України. Директор PÖFF Тііна Локк сказала естонському виданню ERR, що фільм ще ніхто не бачив, але, на її думку, розпочалася величезна наклепницька кампанія.

- Фільм буде показаний на PÖFF, тому що він художньо і змістовно дуже яскравий і дає можливість говорити про проблеми, які є гарячими цієї миті, — заявила вона.

Директор фестиваля додала, що “цей фільм піддається запеклим нападкам з боку російських опозиціонерів, білорусів і українців, чиї погляди, звичайно, дуже різні, і цей фільм також можна інтерпретувати дуже по-різному, в чому і полягає його привабливість”.

Тііна Локк зазначила, що "Глухі коханці" не є російським фільмом, оскільки його режисер Борис Гуц покинув Росію після початку повномасштабного вторгнення і нині живе у Сербії. Також він неодноразово виступав проти війни, яку розв'язала Росія, і проти режиму Путіна. Стрічка була створена за власні кошти режисера з мінімальним бюджетом і міжнародною командою. Співпродюсером виступила естонська студія Max-Grip.

- Фестиваль «Темні ночі» завжди підтримував різноманіття поглядів і був відкритий для всіх незалежних кінематографістів, чиї роботи відображають демократичні цінності. Наш фестиваль - це простір для різних поглядів, дискусій та суперечок. Так, у цьогорічній програмі представлені фільми Ізраїлю та Палестини. Ми також показували фільми російських і білоруських режисерів, які живуть у вигнанні і представляють погляди, протилежні офіційним доктринам їхніх країн. Те саме стосується і грузинських режисерів, які виступають проти цензури у себе на батьківщині, — заявила директор PÖFF.

Сюжет стрічки розгортається довкола росіянина та українки, які зустрічаються у Стамбулі. Їхні стосунки починаються з симпатії, але війна в Україні приносить конфлікт і в їхнє життя, що завершується актом насильства з боку хлопця. Тому дівчина йде від нього.

- Фільм приводить до висновку, що кохання між українською дівчиною та російським хлопцем в умовах війни неможливе і, як каже героїня у фіналі, зміниться це не раніше, ніж через 100 років. Охочі можуть побачити в цьому метафору, де Україна відмовляється від Росії як від імперії, що використовує насильство, — зазначає фестиваль.

У пресрелізі до стрічки наголошується, що фільм також зачіпає питання, якою є ідентичність російського режисера у вигнанні, яким є його місце у світі та чи можуть його фільми використовуватись у пропагандистських цілях.